Шок у Будапешті та Києві: Петер Мадяр офіційно став «жорсткішим» за Орбана у питаннях Закарпаття
Лідер угорської партії ТИСА Петер Мадяр, який стрімко набирає політичну вагу, оприлюднив розширений список вимог до української влади щодо прав угорської громади Закарпаття. Після зустрічі з мером Берегова Золтаном Баб’яком політик заявив, що нинішніх поступок України «недостатньо» для нормалізації відносин.
Головні тези звернення Петера Мадяра:
Зустріч у Берегові: Мадяр ініціює прямі переговори з Президентом Володимиром Зеленським до початку червня, обравши місцем зустрічі Берегове — місто з угорською більшістю.
Критика реформ 2025 року: Політик прямо назвав кроки українського уряду у сфері освіти «багатообіцяючими, але недостатніми».
Мовна експансія в держуправління: Основна вимога — повернення права на використання угорської мови в судах, адміністративних процедурах та місцевому самоврядуванні в пунктах, де угорці становлять більшість.
Освітній блок: Мадяр вимагає скасування обов’язкових іспитів лише українською мовою для випускників та розширення угорської мови у сфері вищої освіти.
Свобода для посадовців: Директори шкіл та мери міст повинні мати право вільно використовувати рідну мову в публічному просторі без обмежень чи квот.
Аналіз: Що це означає для Закарпаття?
Заява Петера Мадяра свідчить про зміну тактики Будапешта. Якщо раніше риторика Віктора Орбана часто була загальною та політизованою, то Мадяр переходить до конкретних «технічних» вимог, які безпосередньо стосуються життєдіяльності нашого краю.
Адміністративний виклик: Вимога офіційного використання угорської мови в судах та держуправлінні фактично означає запровадження елементів двомовності на рівні громад. Це може створити значне навантаження на місцевий бюджет та потребувати перегляду кадрової політики в органах влади.
Тиск на освітню вертикаль: Вимога звільнити директорів шкіл від мовних обмежень у публічній сфері та змінити формат іспитів ставить під сумнів централізовану освітню реформу. Для Закарпаття це означає потенційне створення автономного освітнього середовища.
Політичний розкол: Мадяр апелює до того, що угорці мають почуватися «рівними та шанованими громадянами» на «рідній землі», що знову піднімає питання чутливості національного самовизначення в регіоні.
Нова стратегія чи старі амбіції?
Аналіз допису свідчить про те, що риторика Мадяра стає навіть більш деталізованою, ніж у чинного угорського уряду. Він робить акцент на «поверненні прав, що існували десятиліття тому», фактично вимагаючи широкої мовної автономії для регіону.
«Пора Україні зняти обмеження прав, які існують більше десятиліття... Оголошені українським урядом у 2025 році поступу є недостатніми», — йдеться у заяві політика.
Мадяр підкреслив, що тільки після «розбору цих питань» можна буде відкрити нову главу у відносинах двох держав. Наразі офіційний Київ не прокоментував ініціативу щодо проведення зустрічі в Берегові.
Автор - Микола Жалива.