Нардеп Валерій Лунченко розповів про роботу Верховної Ради у жовтні

жовтня 07 / 2019
Нардеп Валерій Лунченко розповів про роботу Верховної Ради у жовтні


Про перший пленарний тиждень роботи ВРУ в жовтні розповів нардеп Валерій Лунченко. Перший день жовтня депутати працювали у комітетах, а протягом 2 – 4 жовтня повністю присвятили роботі у пленарному режимі.

Як і в попередній період, відзначу дуже щільний графік, адже за три робочі дні вдалося ухвалити понад 40 рішень, у тому числі, в цілому прийнято 22 закони, п’ять ухвалено за основу у першому читанні, а також прийнято дев’ять постанов з різних питань.

Так, у перший пленарний день завершили розгляд законопроєкту щодо перезавантаження НАЗК. Після набрання чинності цього закону в агентстві буде запроваджено єдиноначальність замість колегіального прийняття рішень, поставлено завдання щодо запровадження автоматичної перевірки декларацій та інші новації.

До того ж, у цей документ було включено і положення щодо змін фінансування з бюджету політичних партій у бік погіршення, що не було схвально сприйнято опозиційними силами парламенту. Однак, відомо, що в суспільстві не дуже позитивне ставлення до витрат коштів бюджету на фінансування діяльності партій, тому це рішення більшості має шанси на позитивний відгук у народі.

Цього ж дня був скасований діючий закон щодо встановлення переліку державних підприємств, які підлягають приватизації, адже у зазначеному законі встановили заборону приватизовувати понад тисячу підприємств, з яких 90% належало до так званої малої приватизації.

Тепер відкрито можливість ширшого продажу державного майна, однак є небезпека, що у приватизацію будуть включені стратегічні підприємства, відносно яких необхідно зберігати вплив держави з причин економічної, територіальної безпеки тощо. Тут перемогла теза, що держава – не ефективний власник і ніколи ним не буде, що держава повинна займатися підвищенням соціальних стандартів та розвитком економіки, а не бути бізнесменом.

Твердження, можливо, правильне, але потрібно цю другу частину про стандарти і розвиток втілити у життя і як найшвидше. Українці мають відчути це реально, а не на папері і у гарних словах.

Наступний день розпочався з прийняття постанови про парламентські слухання на тему «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні». Це вже, як кажуть, тепліше, бо існуючий офіційний мінімум дійсно не відображає реалії. Він просто жалюгідно нереальний, тобто ніякий фактично не прожитковий, бо в середньому дорівнює близько 2000 гривень. На жаль, дату слухань поставили на 18 грудня, коли вже і бюджет на наступний рік буде, напевно, прийнятий. То коли ж ми усвідомимо, що методика розрахунків прожиткового мінімуму погана і його розмір від цього викривлений? Він же лежить в основі майже усіх бюджетних соціальних розрахунків!

На цьому ж ранковому засіданні з боку опозиції була спроба скасування прийнятого 20 вересня закону, яким внесли зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і Податкового кодексу у цій частині. Розглядалися проєкти відповідних постанов, якими заблокували рух згаданого закону до набрання чинності.

Аргументами таких дій стало збурення частини представників малого і середнього бізнесу, що цей закон змусить їх згорнути діяльність через неможливість виконати нові вимоги щодо реєстрації продажів та обліку товарів тощо. Відзначу, що достатньої кількості голосів згадані постанови не набрали, моно більшість знову перемогла в парламенті. Тепер життя покаже, чи були праві перші, чи справедливість на боці других.

Прийнято в першому читанні і нову редакцію Закону «Про столицю України, місто-герой Київ». Це великий базовий закон, яким відновлюється районний поділ міста, знову функціонуватимуть райради, розділяються повноваження міського голови та керівника міської державної адміністрації і багато іншого. Судячи з усього, цього року від ідеї провести перезавантаження міської влади в Києві відмовилися, але ще не все ясно.

Щодо знакових рішень, як на мене, цього дня продовжили терміни роботи з прийнятим ще у минулому скликанні, а саме 11 липня 2019 року, Виборчим кодексом України. Ми пам’ятаємо понад двомісячну епопею його розгляду у другому читанні, тисячі поправок і пропозицій, розгляд яких практично паралізував роботу парламенту минулого 8-го скликання майже до самих дострокових парламентських виборів. Новий Президент України його так і не підписав, повернувши з зауваженнями, а профільний комітет не впорався за місяць опрацювати пропозиції і попросив на це ще 90 днів. Попросив і отримав. Вочевидь, чекати нам цей Кодекс десь наприкінці року.

У п’ятницю відбулися дві головних події тижня. У першій половині дня обрали і привели до присяги нових членів Центральної Виборчої Комісії. У вечірньому засіданні Уряд презентував свою Програму дій. Ця програма, а її можна прочитати за електронною адресою, як повідомлено, program.kmu.gov.ua. містить 78 цілей, розбитих на три розділи.

Представляючи програму, Олексій Гончарук, керівник Уряду, назвав її робочим документом і щодо кожної цілі пообіцяв формувати разом з парламентом спільну конкретну політику.

В обговоренні документу від депутатів звучало різне за характером і тональністю – від їх належності до відповідних політичних угрупувань. Що ж, час покаже, чи буде 40 відсотків зростання ВВП за каденцію, 50 мільярдів доларів інвестицій, чи справдиться теза пана Гончарука про створення правлячої сили сильної держави для вільного суспільства, яке зробить українців щасливими. Для цього, думаю, варто попрацювати нам усім.
Категорія : Політика


Loading...
загрузка...