Чеські та українські археологи досліджували стародавню печеру на Закарпатті
Війна не зупинила наукові дослідження в Україні там, де це є можливим. Про це свідчить українсько-чеська експедиція на стоянку Королево на Закарпатті. Саме тут колись були знайдені кам’яні знаряддя, вік яких становить приблизно 1,4 мільйона років, що є найдавнішим достовірно датованим свідченням присутності людини в Європі. Вчені відновили дослідження в цій місцевості в жовтні цього року після 53 років перерви, повідомляють “Новинки”.
Кам’яний артефакт, отриманий під час останьої експедиції.
Стоянка Королево — надзвичайна завдяки таким знахідкам, як клини-кулаки. Подібна була знайдена у південноморавському селі Долне Вестоніце. Тут було знайдено статуетку Вестоницької Венери, яка, ймовірно, є найстарішим відомим керамічним витвором мистецтва у світі.
Прийшли зі Сходу
Однак Королево заглиблюється ще далі в минуле. Воно стосується кам’яних знарядь праці. Дослідження там можуть дати уявлення про найдавніше поселення в Європі. Знахідки підтверджують гіпотезу про те, що перші люди колонізували його зі сходу.
Експедиція, до складу якої входили дослідники з Брнського інституту археології Академії наук Чеської Республіки та Інституту археології Національної академії наук України, була по суті обстеженням. Вчені перевірили стан місця, відібрали зразки та створили умови для майбутньої роботи. Доісторичні мисливці зосереджувалися на полюванні на самок мамонтів, які були для них легшою здобиччю.
Повернення вчених через півстоліття
Дослідження проводилися в печері Молочний Камінь. Вперше її досліджувала в 1972 році Закарпатська палеолітична експедиція Академії наук УРСР. Дослідження задокументувало неодноразові короткострокові перебування мисливців раннього кам’яного віку та виявило велику кількість кісток тварин, особливо печерних ведмедів.
Як підтвердили представники чеської Академії наук, роботи на цьому місці проводилися у 1973 році. Теперішня експедиція продовжила дослідження через 53 роки та вивчила можливості його продовження.
Фундаментальна зміна полягає в тому, що дослідники можуть використовувати найсучасніші методи. «Після півстоліття ми повернулися до профілю, який вже дав сліди мисливців нижнього палеоліту. Сучасні методи датування та аналіз осадової ДНК можуть розповісти нам про печеру більше, ніж це було можливо в 1970-х роках», – сказав Роман Ґарба із Археологічного інституту в Брно.
Портал печери Молочний Камінь у буковому пралісі біля села Мала Уголька, Закарпаття. Фото: Роман Ґарба.
Під час шестиденної експедиції археологи розкопали лунку, знайшли оригінальний зонд 1970-х років і знову відкрили профіль відкладень біля входу в печеру. Саме окремі шари осаду можуть зберігати інформацію про вік знахідок та середовище, в якому там пересувалися люди та тварини. Тому метою подальших досліджень буде уточнення стратиграфії. Це означає правильне визначення окремих шарів у надрах хронологічно та опис взаємних зв’язків цих шарів.
Використовуватимуть найсучасніші методи дослідження
Наразі знайдено кам’яний артефакт та кістки ведмедя. Команда взяла сім зразків деревного вугілля, щоб визначити, з якого періоду вони походять. Також було взято десять зразків для аналізу так званої осадової ДНК. Це дозволяє зафіксувати генетичні сліди тварин і людей, які жили в печері, навіть якщо їхні скелети не збереглися. Два інші зразки будуть використані для геохімічного аналізу.
У 2024 році команда під керівництвом Романа Ґарби опублікувала в престижному журналі Nature дослідження, яке за допомогою космогенного нуклідного датування (у зразках вимірюються значення берилію-10 та алюмінію-26) довело, що найстаршим кам’яним інструментам з Королева — 1,4 мільйона років.