Повзуть натовпом: на Закарпатті активізувалися гігантські «рогаті монстри» (ФОТО)
Місцеві мешканці шоковані розмірами істот, які сідають просто на руки. Що означає нашестя червонокнижних велетнів та яка містична прикмета з ними пов'язана?
На Закарпатті місцеві жителі дедалі частіше натрапляють на величезних комах із моторошними рогами, які лякають своїм виглядом, але водночас викликають захват. Фотографіями неймовірних створінь, які спокійно повзають по руках та ховаються у цвіті лаванди й шавлії, закарпатці активно діляться у соцмережах
Хто ці «прибульці», чим вони корисні, чому їх не можна чіпати та яка таємнича магія криється навколо них — з'ясовував наш кореспондент.
Хто вони такі та чому вони заполонили Закарпаття?
Перед нами — Жук-олень (Lucanus cervus), найбільший жук Європи, який є гордістю та реліктом карпатських лісів. Те, що закарпатці бачать їх прямо на подвір'ях, означає одне: природа краю досі жива та чиста.
Ці комахи ростуть під землею у трухлявих пнях дуба від 5 до 8 років (!) лише для того, щоб виповзти на поверхню, політати кілька тижнів, знайти пару і померти. Зараз — пік їхнього весільного сезону.
Важливо знати: Ці страшні «роги» у самців — насправді величезні щелепи. Але для людини вони абсолютно безпечні. Жук не може ними прокусити шкіру, вони потрібні йому виключно для лицарських дуелей з іншими самцями за увагу «дами».
Містика Карпат: що віщує зустріч із Жуком-оленем?
У карпатських селах здавна існували містичні повір'я, пов'язані з цими велетнями:
Громовідвід: За старими гуцульськими легендами, жук-олень — це улюбленець бога Перуна. Вірили, що якщо такий жук прилетів на подвір'я, він захищає хату від удару блискавки, пожежі та зглазу.
Провісник багатства: Оскільки жук нагадує лісового оленя — царя карпатських хащ, його поява вважалася знаком того, що рік буде багатим на врожай, а в родині пануватиме достаток.
Чорна магія: У середньовіччі вірили, що відьми використовували голови цих жуків для приготування приворотного зілля.
Що робити закарпатцям, якщо вони зустріли такого гіганта?
Жук-олень занесений до Червоної книги України. Їхня популяція катастрофічно зменшується через вирубку старих дібров.
Не панікуйте і не вбивайте: Вони не кусаються і не несуть жодної загрози вашому саду чи городу. Вони харчуються виключно соком дуба, що витікає з кори.
Зробіть фото на згадку: Як це зробили автори світли Потримати такого титана на руці — це велика удача.
Врятуйте життя: Якщо ви знайшли жука на тротуарі чи дорозі — обережно перенесіть його на найближче дерево або в траву, адже через свої габарити вони часто падають на спину і не можуть самостійно перевернутися, стаючи легкою здобиччю для птахів чи мурах.
Поява цих жуків на Закарпатті — це сигнал усім нам: ми живемо в унікальному, магічному краї, скарби якого треба оберігати!