Жителі Закарпаття: нова етнографічна карта викликала гучні суперечки серед науковців та краєзнавців
Автор:Максим Газда
Дата: 17.05.2026, 15:00
Жителі Закарпаття стали центром масштабної дискусії в наукових колах після публікації нової етнографічної карти України. Спроба візуалізувати розселення субетнічних груп Карпатського регіону викликала неоднозначну реакцію як у професійних істориків, так і у представників місцевих громад.
Етнографічна мапа, ініційована краєзнавцем Ігорем Губілітом, мала на меті впорядкувати знання про те, хто і де проживає на теренах краю. Проте намагання накласти історичні ареали на сучасні адміністративні межі районів виявило глибокі суперечності у самоідентифікації регіону.
Чому виник конфлікт навколо етнонімів
Найбільше зауважень фахівців викликало зникнення з мапи традиційного терміну «верховинці», які століттями населяли Міжгірщину та Воловеччину. Замість автентичної назви ці території автоматично зарахували до Бойківщини, що місцеві мешканці вважають історично неточним.
Критичні неточності, які виділяють експерти:
Штучне узагальнення: Зведення різноманітних груп долинного населення (долинян) до єдиного знаменника.
Зникнення верховинців: Автоматичне включення мешканців гір до бойківського етноареалу.
Географічні помилки: Твердження про спільний кордон закарпатських гуцулів та бойків, що не відповідає дійсності.
Ігнорування мікрогруп: Відсутність на мапі марамороських гайналів та загірян.
Науковий погляд на ідентичність краю
Специфіка Закарпатської області полягає в тому, що етнографічні межі тут ніколи не були лінійними. Доктор географічних наук, професор Мирослав Дністрянський наголошує, що не можна плутати адміністративне районування з історико-географічними областями.
«Етнографічні райони, такі як Бойківщина чи Гуцульщина, мають перехідний характер, — зазначає експерт. — Спроба провести суцільні кордони там, де існують зони культурного симбіозу, завжди буде дискусійною».
Етнограф Іван Красівський у своїх дослідженнях додає, що ареал проживання лемків на Закарпатті значно ширший, ніж заведено вважати. Він простягається через Березне-Липчанську долину аж до Мукачева та Ужгорода, створюючи складну мозаїку розселення.
Хто проживає на Закарпатті насправді?
Для кращого розуміння структури регіону варто виділити основні групи, які формують унікальний культурний код краю:
Долиняни: мешканці низинних районів (Берегівщина, Виноградівщина, Хустщина).
Верховинці: автохтонне населення високогір'я Міжгірщини та Воловеччини.
Гуцули: зосереджені у східній частині краю (Рахівський район).
Лемки: населяють західну частину, зокрема Перечинщину та Великоберезнянщину.
Сучасна дискусія доводить, що жителі Закарпаття потребують не просто візуалізації на папері, а глибокого залучення фахових етнологів та картографів. Тільки через повагу до локальних говірок та традицій можна створити об'єктивну карту культурної спадщини України.