Коли дім залишається в серці, а безпека — на Закарпатті: Мукачево зустріло родину із Запоріжжя
Війна не має права забирати дитинство, хоча вона безжально забирає рідні стіни. Сьогодні перон мукачівського вокзалу став свідком ще однієї історії порятунку та незламності. До міста прибули восьмеро людей із прифронтової Запорізької області.
Серед евакуйованих — четверо дітей. Для них довга дорога під звуки тривог нарешті завершилася тишею закарпатських гір.
🤝 Рука допомоги з першої хвилини
На пероні на людей чекала ціла екосистема підтримки. Кожен знав свою роль, щоб люди, які втратили звичне життя, відчули: вони не самі.
Рятувальники ДСНС та волонтери допомогли з важкими речами — фізичним вантажем минулого життя.
Психологи працювали з дітьми та дорослими, допомагаючи вгамувати тривогу перших хвилин на новому місці.
Медики перевірили стан здоров'я прибулих після виснажливої подорожі.
Представники соцзахисту взяли на себе координацію подальшого перебування родини.
✨ Новий етап під мирним небом
Закарпаття для цієї родини стало не просто географічною точкою, а першим безпечним притулком.
Тут, далеко від обстрілів, вони зможуть нарешті видихнути, виспатися без остраху та почати будувати плани на завтра.
Ця зустріч стала можливою завдяки злагодженій роботі:
🔹 Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА
🔹 Закарпатської обласної державної адміністрації
🔹 Гуманітарної місії «Проліска - Ужгород»
🔹 Товариства Червоного Хреста Закарпаття
«Дім — це не стіни, це люди, які поруч, і надія, яка не згасає».
Ми продовжуємо тримати тиловий фронт. Кожна врятована дитина — це наша спільна перемога над темрявою.