Новини Закарпаття

Рись і дикий кіт на фотопастках Карпат: чому «зустріч» із цими хижаками збиває з пантелику науковців?


Рись і дикий кіт у лісах Закарпаття стали головними героями нових звітів науковців, які за допомогою фотопасток намагаються розгадати таємниці найпотайніших хижаків України. Обидва види занесені до Червоної книги, проте їхня схожість часто стає причиною помилок у моніторингу, що критично впливає на збереження популяцій.

Нещодавно в одному з природоохоронних відділень камери зафіксували євразійську рись одразу після того, як у тому ж квадраті «прописався» дикий кіт. Це рідкісне сусідство підняло хвилю обговорень: чи конкурують ці види та як розрізнити їх у напівтемряві карпатських хащ?

Для звичайної людини це «просто великі коти», але для екосистеми — це гравці різних ліг. Помилка в ідентифікації під час обліку може призвести до невірного планування охоронних заходів, що ставить під загрозу виживання обох видів.

Як не сплутати господарів лісу: 4 головні маркери
Науковці ПНДВ виділяють чіткі ознаки, які дозволяють безпомилково розпізнати звіра навіть на розмитому нічному кадрі:

Масштаб хижака: Рись — це гігант вагою до 25 кг, тоді як дикий кіт лише трохи перевершує розміри вашого домашнього улюбленця.

Вуха-антени: Легендарні китички на вухах є лише у рисі; у лісового кота вуха класичної форми, але ширше розставлені.

Анатомія хвоста: У рисі він короткий, наче «купований» із чорним краєм. У кота — довгий, пухнастий, із чіткими чорними кільцями.

Територіальні запити: Рись — це володар величезних масивів, її поява свідчить про ідеальну збереженість лісу. Дикий кіт — індикатор стабільності менших екосистем.

«Фіксація рисі — це завжди подія року. Це означає, що ліс здоровий. Але ми застерігаємо: плутати її з диким котом — це все одно, що плутати вовка з лисицею. Кожен з них має свою унікальну роль у житті Карпат», — пояснюють експерти.

Сьогодні кожен кадр із фотопастки — це не просто картинка, а юридичний документ для захисту територій. Збереження цих хижаків є справою престижу для України на міжнародній арені захисту біорізноманіття.
Перейти на сайт