Більше, ніж просто бруд: Як «Закарпатська Амазонія» рятує Рахівщину від екологічної катастрофи
До Всесвітнього дня водно-болотних угідь (2 лютого) на Закарпатті стартувала унікальна серія еко-занять, яка перевертає уявлення про «непотрібні болота». Поки весь світ бореться зі зміною клімату, учні Рахівського ЗЗСО №2 з’ясували: без цих зволожених територій наше здоров’я та безпека опиняться під прямим ударом.
Водно-болотні угіддя — це не просто ділянки з водою, це «нирки» Закарпаття. Вони фільтрують воду, поглинають вуглець та, що найважливіше для гірських районів, виступають гігантською губкою, яка вбирає надлишок води під час злив, запобігаючи руйнівним повеням.
Рахівські школярі «будували» власні екосистеми
Замість нудних лекцій учні 5 та 7 класів стали архітекторами природи. На базі Рахівської школи №2 діти моделювали життя рідкісних видів тварин та рослин, які існують лише у водному середовищі.
Практична магія: школярі розгадували «коди природи» через кросворди та власноруч створювали моделі угідь.
Візуалізація: перегляд фільму «Чи потрібні нам болота» довів, що зникнення однієї такої ділянки може призвести до висихання криниць у цілому селі.
Креатив: тематичні розмальовки стали для дітей способом перенести еко-свідомість у свої родини.
Чому це стосується кожного закарпатця?
Згідно з останніми екологічними рейтингами, Закарпаття втрачає свої природні фільтри через незаконну забудову та осушення. Це напряму впливає на вартість чистої питної води та частоту паводків на Тисі.
Фільтрація: Болота очищують воду краще за будь-які штучні споруди.
Кліматичний щит: Вони утримують прохолоду влітку та вологу взимку.
Дім для рідкісних видів: Без них ми втратимо унікальну фауну Карпат, яка приваблює туристів.
Відгуки фахівців одностайні: екологічна освіта в Рахові — це інвестиція в те, що через 10 років нам не доведеться витрачати мільярди на дамби. Берегти болото — означає берегти свій дім.
Автор: Іван Каменяш
Дата: 30 січня 2026 року