Від ткацького верстата до поліефірного шнура: Мукачівка відроджує килимарство у сучасній техніці
МУКАЧІВСЬКА МАЙСТРИНЯ В’ЯЖЕ КИЛИМКИ-ГІГАНТИ З ПОЛІЕФІРНОГО ШНУРА
Мукачівка Ірина перетворила дитячі спогади про бабусине ткацтво на сучасне та незвичне хобі. Вона створює габаритні та яскраві килимки й доріжки, використовуючи сучасний матеріал — поліефірний шнур.
Захоплення рукоділлям для Ірини почалося в дитинстві, коли вона допомагала бабусі, яка займалася традиційним ткацтвом на Хустщині. З часом, уже в дорослому житті, хобі повернулося:
«Одного разу шукала узор у мережі і натрапила на майстер-клас плетіння із поліефірного шнура. Мене техніка зацікавила, але вирішила створювати не сумки чи кашпо, а переважно килимки та доріжки, як колись бабуся», – розповіла майстриня.
ПОНАД 300 ВИРОБІВ ТА КИЛИМ-ГІГАНТ
Ось уже п’ять років Ірина займається незвичним килимарством. Її вироби мають різні розміри, кольори та форми, завжди відрізняються акуратністю та високою якістю.
Доробок: Загалом у доробку Ірини Магочі — понад 300 килимків.
Час роботи: Над одним виробом середнього розміру майстриня працює близько тижня.
Найбільша робота: Найбільший килимок має довжину 3 і ширину 2 метри, його Ірина зв'язала для своєї мами.
Особливі вироби: Серед найцікавіших робіт – покривала на автомобільні сидіння, а також крихітні килимки для ляльок доньки Ярини (найменший – 10х10 см).
Майстриня зізнається, що це заняття для неї є найкращим відпочинком: «Я психологічно відпочиваю, коли беру до рук нитки».
УНІКАЛЬНІСТЬ ПОЛІЕФІРНОГО ШНУРА ТА ПЛАНИ
Ірина вважає поліефірний шнур унікальним матеріалом, який дозволяє створювати не лише килимки, але й багато інших елементів інтер'єру, включаючи штори, подушки, і навіть дитячу гойдалку.
Вона зазначає, що її хобі є «випадковою невипадковістю», що дозволяє продовжувати родинні традиції, але у власній, індивідуальній техніці.
Попри успіх у сучасному рукоділлі, Ірина має мрію: опанувати ткацький верстат, подібний до того, що був у її бабусі, і повернутися до традиційного килимарства у майбутньому.