Стихійна торгівля на тротуарах Закарпаття: Бізнес, чи метод виживання?

Пані Марії майже 90 років, каже, пенсії на всі потреби не вистачає. Тому старенька змушена торгувати домашніми продуктами на стихійному ринку. Продає сезонні фрукти з саду та горіхи. Поряд з пані Марією й інші бабусі.

Тут же зустрічаємо представників муніципальної поліції. Бачимо що, відношення до бабусь досить лояльне, не проганяють, просять відійти у призначене для торгівлі місце, аби не порушувати благоустрій міста. У муніципальній поліції також зазначають, що не всі стихійні торговці такі порядні, як пані Марія. Є й ті, хто робить на цьому нелегальний бізнес.

Схема така: нечесний підприємець винаймає на роботу жінку похилого віку зі вказівкою торгувати на стихійному ринку, наприклад, молоком. Декілька пляшок під виглядом домашньої продукції швидко продаються, а на заміну їм ставляться нові, що виносяться з припаркованої поруч автівки. Купуючи продукти харчування в місцях несанкціонованої торгівлі, споживач повинен усвідомлювати всі ризики для здоров’я.

А тут продають, здебільшого, квіти. Здоров’ю при їх купівлі нічого не загрожує, але проблема все ж є. Продавчині повністю загромаджують товаром тротуар і якщо поодинокий пішохід ще може пройти, то мами з візочками та дітьми або люди з інклюзією змушені обходити торгові точки по проїжджій частині, а це – небезпека.

Купувати продукцію на стихійних ринках не завжди безпечно. Передусім через порушення санітарних норм збуту. Вирішити проблему просто. Як приклад, достатньо лиш облаштувати на ринку соціальні ряди з символічною платнею або безкоштовним розміщенням для таких бабусь. Директор Зеленого ринку в телефонній розмові з нами каже, такі місця продажу є. Але офіційно коментувати ситуацію не погоджується ні на камеру, ні по телефону. Тож, на вирішення проблеми найближчим часом можна тільки сподіватися.