На Закарпатті стає популярним локаційний туризм. Які маршрути обирають

У зв’язку з воєнним станом певні населені пункти краю можна відвідувати тільки з перепустками. Мова йде про села, наближені до кордонів. Тож, здавалося б, який туризм може бути у області. Але ні. Гості до нашого краю їдуть, просто трохи змінилися їхні пріоритети. Зараз все менше охочих підіймаються в гори і обирають менш екстремальні маршрути – до екопарків, заповідників, оздоровниць.


Тож куди подорожують краяни та гості Закарпаття? Які локації у фаворі і чому? Це й дізнавався «Карпатський об’єктив».

Попри війну туристи їдуть

За інформацією управління туризму і курортів Закарпатської ОВА, тільки за перше півріччя цього року область відвідало 56943 гостей. Це – на 8,6 відсотків більше, ніж торік.

Найбільш цікавими локаціями виявилися традиційно національний природний парк «Синевир. Його відвідало більше 45 тисяч осіб. Другу сходинку посів «Карпатський біосферний заповідник», де побувало понад 9,6 тисяч гостей. Замикає трійку лідерів національний природний парк «Зачарований край», який зацікавив 1255 подорожуючих. Ще більше тисячі туристів побували в Ужанському національному природному парку.

Подорожує все більше закарпатців

Василь Деяк – гід із Мукачева. Каже, що цікавими локаціями подорожують не тільки мешканці інших областей, але вони стають все більш популярними й серед самих закарпатців.

«Одноденні тури часто обирає молодь, студенти. Якщо мова йде, наприклад, про одноденний тур до Синевирського озера, водоспаду Шипіть та до реабілітаційного центру бурих ведмедів без гіда, таке задоволення коштує 430 гривень. Якщо з екскурсоводом, то 750 гривень із людини. Так само є й інші маршрути, не менш цікаві. Зараз просто в гори йдуть часто або поодинці, або невеликими групами, але не завжди з провідником. А от все більше й більше у пріоритеті наших земляків місця, куди можна поїхати за спокоєм, гарними позитивними враженнями, без виснажливого підіймання крутими схилами», – розповідає він «Карпатському об’єктиву».

Іванна Бучок – екскурсоводка з Хуста. Вона запевняє, що краяни все більше надають перевагу «лінивому відпочинку».

«Літо було спекотним і серед локацій, які користувалися попитом, було солотвино. Люди їздили дізнаватися цікавинки про шахти, солерудники, а заодно покупатися в солоних озерах. Найчастіше набирається група, замовляється мікроавтобус. Таке дозвілля є й пізнавальним, і корисним для здоров’я. Ціна – 800 гривень. Це – менше, ніж купання у басейні в нашому місті, – наголошує вона. – Влітку їздили відпочивати як ті, хто лікувався у санаторіях «Шаяна», так і місцеве населення»,

Обирали краяни також ферми з екзотичними тваринами.

«Такі собі контактні зоопарки найбільше люблять діти. Тому батьки з радістю організовують поїздки до тварин. Наприклад, однією з найбільш цікавих локацій є «Долина вовків» біля Синевирського озера, реабілітаційний центр бурих ведмедів, страуси ні ферми у Хусті та в Мукачеві, буйволи на у Горінчові, оленяча в Ізі. У деяких місцях ще й, як на равликовій фермі у Нижньому Селищі, можна дегустувати різні смаколики. Тож набирає популярності, можна сказати, й гастрономічний туризм», – додає вона.

Релакс-тури

Справді, багато кому зараз дуже хочеться саме розслабитися. Стреси, негаразди, нервові збудження вимагають відновлення психологічного балансу.

«Навіть попри те, що в нас немає обстрілів, люди хочуть більше спокою. Тож коли ті ж військові їдуть у відпустку, часто беруть дружин і дітей та прямують на природу для перезавантаження. Якщо колись був популярним сплав гірськими річками, то зараз різні спа-процедури, які стали доступними і які можна отримати не тільки в санаторіях, але й навіть у готелях», – каже Інна Готра, працівниця однієї з оздоровниць на Хустщині. – Наприклад, великим попитом користуються сімейні лісові будиночки, де можна у затишній обстановці і пообідати, і почитати книгу, і поплавати поруч у басейні, і замовити послуги масажиста, чи просто попити мінеральної води. Люди уникають активностей, метушні і шукають усамітнення».

За її словами, найчастіше реалкс-тури обирають люди віком від 30 років. Часто це – сімейні пари з малими дітьми.

«Такий відпочинок піднімає настрій, покращує самопочуття, – стверджує вона. – Туристичні компанії зараз пропонують дуже широкий спектр послуг для клієнтів. Можна вибрати відпочинок на всякий смак та гаманець. Є дійсно недорогі пристойні варіанти дво-триденного туру. Це «лінива» програма, але саме зараз вона є найбільш корисною. Можна вкластися навіть у 6 тисяч гривень з родини. Якщо, звісно, не ночувати в дорогому готелі».

Крім того, як запевняє Інна Готра, хто вже справді не може жити без руху, має змогу пограти у теніс на кортах, поплавати на чорні, половити рибу, або позайматися у тренажерному залі. Можна замовити також заняття з йоги, з танців, або відвідати різні косметичні чи оздоровчі процедури. Найдешевший релакс-тур – від 500 гривень з людини.

Архітектурні об’єкти

Ще одним напрямком популярного туризму на Закарпатті є відвідини історичних місць.

Наприклад, замків. Ужгородський, зокрема, за рік відвідує більше 200 тисяч осіб.

«Тематична екскурсія коштує 500 гривень. Вхід для дошкільнят є безкоштовним, для студентів та пенсіонерів – 100 гривень, дорослих – 130. Багато цікавих кімнат, вражаючі розповіді про визначних постатей, можна своїми очима побачити артефакти старовини, відчути енергію тих часів, зануритися в атмосферу величі фортеці та насолодитися панорамами із дворика. Ми з родиною хоча б раз на рік відвідуємо як скансен, так і сам музей», – ділиться думками ужгородка Марія Сугай.

Другим за відвідуваністю є мукачівський замок «Паланок». Туди щороку їде до 180 тисяч туристів. Популярним залишається і Чинадіїський замок «Сент-Міклош», але нерідко як гості нашого краю, так і самі закарпатці обирають маршрути до руїн колись величних фортець.

«У нас була ідея цього літа побувати з дітьми біля мурів колись найбільш величних архітектурних споруд. Першим відвідали Невицький замок. Для мене він є особливим, адже досі непогано зберігся. Плюс про нього існують дуже цікаві легенди. Хотілося, аби сини побачили всі принади замку. Я їм розповіла про Поган-Діву і вони були вражені. Відтак ми побували біля Хустського замку. Сама фортеця, на жаль, погано збереглася, від неї залишилися тільки руїни, але панорама з гори, яка є вищою за єгипетські піраміди – це щось вражаюче! Побували на місці архітектурних розкопок, також ждізналися чимало маловідомих фактів. Відтак ми поїхали до королівського замку Нялаб. На жаль, це – теж мури. А там, між іншим, колись було створено відоме Королівське Євангеліє, рукопис якого датований 1401 роком. У такому ж стані Виноградівський замок Канків, яку називають закарпатським «Стоунхенджом». Але кожна фортеця все одно є неймовірною, випромінює особливу енергетику і зачаровує. До всіх цих пам’яток можна потрапити безкоштовно, за вхід на територію платити не потрібно. Єдине, бажано взяти з собою гіда, аби не просто побачити, але й почути про героїчні сторінки життя володарів цих твердинь та будні самих краян, наших пращурів», – зізналася інша ужгородка Марія Тодавчич.

P.S.

Загалом тішить, що краяни почали більше думати про відпочинок, про своє здоров’я, більше цікавитися історією та минулим свого краю, подорожувати. Шкода, звісно, що гірські походи зараз менш популярні, але з часом, скоріш за все, ситуація стабілізується й із активним дозвіллям. Тим більше, що зовсім він не занепав, адже як повідомили днями у в пресслужбі ДСНС в Закарпатській області, від початку року в горах рятувальники врятували 211 туристів. Отже, лісами таки мандрують не тільки ті, хто хоче втекти кудись за кордон, але й любителі адреналіну.

Марина АЛДОН