І на ношах несли, і санчатами везли: Жодні перешкоди не зупинять наших медиків
І на ношах несли, і санчатами везли - так сьогодні ввечері транспортували 17-річного пацієнта з с.Стужиця
☝️Жодні перешкоди не зупинять наших медиків, коли йдеться про життя пацієнта. За вікном - ❄️ холодна лютнева 🌓ніч, а бригади🚑🚑🚑 мчать на допомогу через снігові замети, багнюку, бездоріжжя. Щоб дістатися до хворого інколи доводиться йти пішки не тільки 🗻горами, але й і 🌲🌲🌙❄️нічним лісом …
«Нічого особливого та героїчного ми не робимо. Це наша робота, наш обов’язок, наше покликання», - скромно зазначає фельдшер Катерина ШИКУЛА.
✅Коли сьогодні ввечері о 19.00 надійшов виклик у с.Стужиця, що на Великоберезнянщині, то бригада №1301 знала – доведеться щонайменше 1 км йти до пацієнта пішки. Фельдшер Катерина ШИКУЛА та водій Іван КЕРЕЦМАН озброїлись ліхтариками, взяли медикаменти, кардіограф, ноші і попрямували в нічну темряву лісу.
«...Коли дісталися до пацієнта, то одразу стало зрозуміло – потрібна негайна госпіталізація. У 17 –річного юнака були сильні болі в животі, блювота, слабкість».
✅Фельдшер швидко провела всі необхідні маніпуляції. Стабілізованого пацієнта обережно транспортували до автомобіля швидкої: довелось і на санчатах везти, і на ношах нести. Йшли і лісовою дорогою, і через потічок перебиралися хитким містком, але встигли своєчасно доставити хворого до Великоберезняської лікарні…
🥰Такі звичайні робочі дні і звичайні історії про будні екстренки. Вже вкотре хочеться подякувати всім, хто забезпечує чітку злагоджену роботу нашої служби: і диспетчерам, які цілодобово приймають виклики. І бригадам, що із проблисковими маячками мчать на допомогу за будь якої погоди та долають всі дорожні перешкоди. І всім, хто причетний до організації та забезпечення безперебійної роботи служби «103». 💞 Всім спокійних мирних вихідних і поменше критичних та екстрених викликів.
☝️Жодні перешкоди не зупинять наших медиків, коли йдеться про життя пацієнта. За вікном - ❄️ холодна лютнева 🌓ніч, а бригади🚑🚑🚑 мчать на допомогу через снігові замети, багнюку, бездоріжжя. Щоб дістатися до хворого інколи доводиться йти пішки не тільки 🗻горами, але й і 🌲🌲🌙❄️нічним лісом …
«Нічого особливого та героїчного ми не робимо. Це наша робота, наш обов’язок, наше покликання», - скромно зазначає фельдшер Катерина ШИКУЛА.
✅Коли сьогодні ввечері о 19.00 надійшов виклик у с.Стужиця, що на Великоберезнянщині, то бригада №1301 знала – доведеться щонайменше 1 км йти до пацієнта пішки. Фельдшер Катерина ШИКУЛА та водій Іван КЕРЕЦМАН озброїлись ліхтариками, взяли медикаменти, кардіограф, ноші і попрямували в нічну темряву лісу.
«...Коли дісталися до пацієнта, то одразу стало зрозуміло – потрібна негайна госпіталізація. У 17 –річного юнака були сильні болі в животі, блювота, слабкість».
✅Фельдшер швидко провела всі необхідні маніпуляції. Стабілізованого пацієнта обережно транспортували до автомобіля швидкої: довелось і на санчатах везти, і на ношах нести. Йшли і лісовою дорогою, і через потічок перебиралися хитким містком, але встигли своєчасно доставити хворого до Великоберезняської лікарні…
🥰Такі звичайні робочі дні і звичайні історії про будні екстренки. Вже вкотре хочеться подякувати всім, хто забезпечує чітку злагоджену роботу нашої служби: і диспетчерам, які цілодобово приймають виклики. І бригадам, що із проблисковими маячками мчать на допомогу за будь якої погоди та долають всі дорожні перешкоди. І всім, хто причетний до організації та забезпечення безперебійної роботи служби «103». 💞 Всім спокійних мирних вихідних і поменше критичних та екстрених викликів.