Новини з Долини нарцисів: у буйволів з'явився будинок
Новини з Долини нарцисів
18 жовтня відбулася зустріч директора Карпатського біосферного заповідника Микола Рибака та працівників установи з командою ГО «Дунайсько-Карпатська програма». Її метою були підведення підсумків роботи в рамках міжнародного проєкту «Врятуй Долину нарцисів» і обговорення співпраці на наступні роки. До речі, ця співпраця виходитиме за межі згаданого вище проєкту і стосуватиметься усієї заповідної території. Вона охоплюватиме широке коло питань як наукової, так і природоохоронної співпраці. Звичайно, що основним об’єктом залишатиметься Долина нарцисів. Наступного року продовжуватимуться спільні комплексні дослідження місцевих природних комплексів, роботи щодо створення наступної серії шлюзів на магістральному меліораційному каналі, а також так званих «бобрових загат» на дрібніших водотоках, викошування лук і вирубування заростей верби, яка заполонила тут значні площі. У гірській частині біосферного заповідника домовлено розпочати роботи зі збереження післялісових і високогірних лук, які внаслідок заростання лісом втрачають значну частку біорізноманіття.
Проте основною подією зустрічі було офіційне відкриття «оселі буйволів» – господарської будівлі для цілорічного утримання в Долині стада карпатських буйволів, яка будувалася за фінансової підтримки ГО «Дунайсько-Карпатська програма». Ми вже неодноразово писали про цих тварин, але хочемо нагадати окремі факти. Буйволи, так само, до речі, як і коні, належать до ландшафтоформуючих тварин, тобто можуть підтримувати лучні екосистеми, поїдаючи підріст чагарникових і деревних порід. Таким чином, ці тварини можуть в значній мірі вирішити проблему заростання лук і тим самим врятувати популяції нарцису вузьколистого. Більш детально про це дивіться тут: http://cbr.nature.org.ua/news/2020/bvl_n.htm. Крім того, буйволи є дуже привабливими для туристів, оскільки належать до екзотичних і харизматичних тварин, яких в Україні мало де можна побачити. Це дозволить ще більше підняти туристичну привабливість даної території, збільшити кількість відвідувачів і, відповідно, власних надходжень від провадження рекреаційної діяльності.
У Карпатському біосферному заповіднику переконані, що лише наполегливе впровадження активного менеджменту може не тільки зберегти біорізноманіття Долини нарцисів, у першу чергу її основної окраси – нарциса вузьколистого, але й допоможе в повній мірі реалізувати її унікальний туристично-рекреаційний потенціал. Ці завдання й визначатимуть усі подальші дії адміністрації заповідника і є впевненість, що результат не забариться.
Микола РИБАК,
директор Карпатського біосферного заповідника,
заслужений природоохоронець України
18 жовтня відбулася зустріч директора Карпатського біосферного заповідника Микола Рибака та працівників установи з командою ГО «Дунайсько-Карпатська програма». Її метою були підведення підсумків роботи в рамках міжнародного проєкту «Врятуй Долину нарцисів» і обговорення співпраці на наступні роки. До речі, ця співпраця виходитиме за межі згаданого вище проєкту і стосуватиметься усієї заповідної території. Вона охоплюватиме широке коло питань як наукової, так і природоохоронної співпраці. Звичайно, що основним об’єктом залишатиметься Долина нарцисів. Наступного року продовжуватимуться спільні комплексні дослідження місцевих природних комплексів, роботи щодо створення наступної серії шлюзів на магістральному меліораційному каналі, а також так званих «бобрових загат» на дрібніших водотоках, викошування лук і вирубування заростей верби, яка заполонила тут значні площі. У гірській частині біосферного заповідника домовлено розпочати роботи зі збереження післялісових і високогірних лук, які внаслідок заростання лісом втрачають значну частку біорізноманіття.
Проте основною подією зустрічі було офіційне відкриття «оселі буйволів» – господарської будівлі для цілорічного утримання в Долині стада карпатських буйволів, яка будувалася за фінансової підтримки ГО «Дунайсько-Карпатська програма». Ми вже неодноразово писали про цих тварин, але хочемо нагадати окремі факти. Буйволи, так само, до речі, як і коні, належать до ландшафтоформуючих тварин, тобто можуть підтримувати лучні екосистеми, поїдаючи підріст чагарникових і деревних порід. Таким чином, ці тварини можуть в значній мірі вирішити проблему заростання лук і тим самим врятувати популяції нарцису вузьколистого. Більш детально про це дивіться тут: http://cbr.nature.org.ua/news/2020/bvl_n.htm. Крім того, буйволи є дуже привабливими для туристів, оскільки належать до екзотичних і харизматичних тварин, яких в Україні мало де можна побачити. Це дозволить ще більше підняти туристичну привабливість даної території, збільшити кількість відвідувачів і, відповідно, власних надходжень від провадження рекреаційної діяльності.
У Карпатському біосферному заповіднику переконані, що лише наполегливе впровадження активного менеджменту може не тільки зберегти біорізноманіття Долини нарцисів, у першу чергу її основної окраси – нарциса вузьколистого, але й допоможе в повній мірі реалізувати її унікальний туристично-рекреаційний потенціал. Ці завдання й визначатимуть усі подальші дії адміністрації заповідника і є впевненість, що результат не забариться.
Микола РИБАК,
директор Карпатського біосферного заповідника,
заслужений природоохоронець України