Поблизу Ужгорода дослідили Радванську печеру
Поблизу Ужгорода дослідили Радванську печеру.
"Недалеко від Ужгорода на крутому березі Ужа є "печера", яка офіційно вважається старою залізнорудною штольнею. Не зрозуміло, коли саме її видовбали. Можливо 19 століття, може ще раніше. На стінах деяких тунелів у ній справді є виходи лімоніту. Але як мінімум половина ходів пройдені у пустій глинистій або вулканічний брекчієвій породі (це схили згаслого вулкану - г. Анталовська Поляна). Мені це все виглядає нелогічно, невже тут могли справді "промислово" добувати залізну руду? Чому тоді не довбали за її горизонтальним заляганням у стінки? Таке враження, що їм важливіші були рівні стіни. Може тут є знавці шахтної чи геологічної справи, що скажете? Що це могло бути і для чого?
Пару метрів нижче є ще одна "печера" на кілька метрів у глибину. Там взагалі якийсь крихкий світлий камінь.
Основний хід десь 150 метрів, а ще є пару коротких відгалужень", – написала у соцмережі Facebook Hanna Ponomarenko.
Фото - Hanna Ponomarenko
"Недалеко від Ужгорода на крутому березі Ужа є "печера", яка офіційно вважається старою залізнорудною штольнею. Не зрозуміло, коли саме її видовбали. Можливо 19 століття, може ще раніше. На стінах деяких тунелів у ній справді є виходи лімоніту. Але як мінімум половина ходів пройдені у пустій глинистій або вулканічний брекчієвій породі (це схили згаслого вулкану - г. Анталовська Поляна). Мені це все виглядає нелогічно, невже тут могли справді "промислово" добувати залізну руду? Чому тоді не довбали за її горизонтальним заляганням у стінки? Таке враження, що їм важливіші були рівні стіни. Може тут є знавці шахтної чи геологічної справи, що скажете? Що це могло бути і для чого?
Пару метрів нижче є ще одна "печера" на кілька метрів у глибину. Там взагалі якийсь крихкий світлий камінь.
Основний хід десь 150 метрів, а ще є пару коротких відгалужень", – написала у соцмережі Facebook Hanna Ponomarenko.
Фото - Hanna Ponomarenko