Долина нарцисів вкривається цвітінням Червонокнижних рослин

Ні, це – поки що не нарциси!нерідко називають лісовими нарцисами, або білими фіалками.


Наразі пройти на територію Долини нарцисів можна безкоштовно, охорона там є лише під час цвітіння найвідомішої господарки заповідного масиву – нарцису вузьколистого. А в ці дні відвідувачі просто милуються першим у сезоні квітковим розмаїттям та фотографують рослини. Зривати і топтати, тим більше – продавати їх не можна, вони охороняються законом і за подібне правопорушення передбачено штраф – від 510 до 3655 гривень.

«На території заповідника дуже багато рідкісних квітів. Тут можна побачити у різні пори року більше 5 сотень рослин, із яких 15 є Червонокнижними. Наприклад, тільки орхідей там зростає аж 16 видів. Площа Долини – 257 гектарів. Підсніжники та шафрани серед квітів цвітуть першими», – розповідає «Карпатському об’єктиву» очільниця Хустського еколого-туристичного центру Надія Вербицька.

Білий та синюватий килими квітів застеляють поле, наче намальовані. Трави ще не видно, тож квіти видніються здалека. Хоч вони й невеликі, але вперто тягнуться до сонця, нагадуючи, що природі час прокидатися від зимової сплячки.

Олексій Ковач, місцевий мешканець, що живе неподалік, знає про ці рослини дуже багато. Він завзято переповідає народну оповідку яку почув ще малим від свого діда.

«Існує легенда, що колись давно один багач поклав око на хустську дівчину Марічку. Вона була хоч і не з заможної родини, але дуже вродливою. Проте біда в тому, що кохала молодиця простого парубка, звичайнісінького пастуха Івана і панич її зовсім не цікавив. Залицяннями заможного чоловіка дівчина нехтувала, бо зберігала вірність коханому. Це пана дуже дратувало. Тож одного разу він підстеріг Марічку і викрав її. Аби помститися за непокірність, помістив дівчину до темниці у своїх володіннях на Замковій горі. Іван, коли дізнався, що сталося з коханою, без вагань кинувся на її порятунок. Правдами і не правдами йому вдалося викрасти її з неволі. Утім коли пану стало про це відомо, він знайшов пару і застрелив закоханих. Тож на місці, де пролилася кров дівчини, виросли білі проліски, а де земля забагряніла від крові Івана, розквітли сині шафрани. Коли пан помітив диво, не витримав і помер… Його серце розірвалося через усвідомлення того, що кохання може перемогти навіть смерть!», – наголосив чоловік.

Посеред розквітлої Долини нарцисів можна побачити і відвідувачів, які з телефонами в руках намагаються закарбувати у вічності прекрасні миті, позують неподалік і фотографують природу.

Інна Донцова із Запоріжжя. Зараз вона мешкає на Закарпатті і дуже рада, що доля закинула її саме до Хуста.

«Я – біолог, тож переконана, що мені поталанило. Цей край має просто розкішну рослинність! Багато видів рослин немає більше ніде в Україні, – запевняє вона. – Шафрани – мої улюблені. Вони нагадують дитинство. Колись росли біля нашого будинку. Це – неймовірна квітка, не просто гарна, але й цілюща і коштує дуже дорого, якщо з неї робити прянощі, популярні у східних країнах. На жаль, саме через це рослини знищують. Аби отримати 1 кілограм спеції, потрібно 150-200 тисяч квітів. Але додавання цих прянощів у страви лікує багато захворювань. Шафран здатен знижувати тиск, містить дуже багато марганцю, магнію, заліза, вітамінів С, В6 та омега-3. Ця квітка очищає кров, нормалізує гормональний фон, навіть покращує зір, та піднімає настрій. Її рекомендують спортсменам, аби полегшити біль у м’язах після виснажливих тренувань», – запевнила вона.

Також пані Інна додала, що рятує квітку від знищення лише те, що вона легко розмножується шляхом самосіву.

Щодо весняного білоцвіту, то біологиня запевнила, що його в давнину навіть магічними властивостями наділяли, через унікальні якості вважали, що якщо з квітки збирати росу та вмиватися нею, обличчя стане чистим та вродливим. Насправді ж – справа не у надприродних якостях рослини, а в мікроелементах пилку та у самій росі, яка серед дикої природи, де росте білоцвіт, є зазвичай екологічно чистою…

Як би там не було і хто б у що не вірив, але побачити весняну красу в Долині нарцисів варто кожному, бо цвітіння триватиме недовго – приблизно ще всього два тижні, а потім заповідник готуватиметься до появи своєї найбільш відомої «родзинки» – нарцисів.