Як будуть грітися взимку закарпатці
Зима в цьому році обіцяє бути непростою. Дорогий газ, війна у державі, безгрошів’я у людей. Сани, звісно, потрібно було готувати влітку, бо тепер уже осінь і до морозів недалеко, дрова, наприклад, зростають у вартості чи не щотижня. Тож наразі вже багатьом вдалося знайти оптимальне рішення щодо обігріву житла у найхолодніші місяці. Хтось розраховує лише на власні сили, хтось – на підтримку держави. Як би важко не було і які б прогнози не робили чиновники, заощадливі закарпатці впевнені, що якось воно таки буде. Але як саме? Чим же планують закарпатці грітися взимку? Відповідь на ці питання і шукав «Карпатський об’єктив».
Карантин чи холодні класи
Про те, що взимку навчальні заклади можуть розпустити на дистанційне навчання поки у відкриту ніхто не говорить. Утім, скоріш за все, це так і буде. Досвід у цьому плані наша область має. Спочатку під час локдаунів, а потім після початку військових дій школи, ліцеї, колежі та університети успішно працювали в режимі онлайн.
Поки що закарпатські учбові установи працюють у звичному режимі, у гуртожитках живуть переселенці, а учні та студенти відвідують заняття. Але, наприклад, в УжНУ, зимова сесія буде скоріше – у листопаді. Для цього студентам зробили дуже щільний графік, кожен день по 4-5 пар, плюс – субота також робочий день. Другий семестр, ймовірно, почнеться через холоднечу, в дистанційному форматі. Таким чином можна буде заощадити на опаленні навчальних корпусів. Поки це питання також відкрито не обговорюється. Утім студенти на це дуже сподіваються. Деякі закарпатські школи також ввели шестиденку, аби скоріше піти на зимові канікули. Що буде з садочками – поки питання залишається відкритим.
Субсидія – як порятунок?
На Закарпатті протягом минулого опалювального сезону було близько 100 тисяч отримувачів субсидій. Зараз, ймовірно, буде ще більше. Люди сильно збідніли, у багатьох різко впав дохід.
На зиму 2022-2023 років у держбюджеті передбачено 36 мільярдів гривень для відшкодування людям субсидій. Таку суму озвучила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
Крім того, цієї зими субсидію отримають усі, хто отримував її раніше… і ще, ймовірно, будуть нові звернення від населення.
«Враховуючи агресію росії та повномасштабне вторгнення, було прийнято рішення про те, що всі субсидії, які люди отримували в минулий опалювальний період, тобто по квітень 2022 року, були автоматично без звернення людей продовжені та розраховані на наступний період, тобто до квітня 2023 року», – повідомив заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.
Саме на субсидію цієї зими сподівається пенсіонерка з Ужгорода Лідія Жукова.
«40 років пропрацювала бухгалтером і маю пенсію 3700 гривень, чоловік 46 років був викладачем і отримує ще менше – 3500. Більшість грошей іде на ліки, бо ми вже немолоді і хворіємо. Самі не потягнемо, сподіваюся на субсидію, бо газ, вода та електрика дорогі. А ще ж їсти щось потрібно купити», – каже вона «Карпатському об’єктиву».
На таку ж допомогу очікує і мукачівець Федір Дешко.
«Працюю за мінімалку, дружина ж взагалі втратила роботу. Стоїть на обліку на біржі. Звідти отримує, аж смішно – спочатку 2200, а тепер 1500 гривень. Не знаю, чому така мізерна сума. Маємо двох дітей, вони ще школярі. Раніше б поїхав на заробітки, бо жити ні з чого, тепер не можу, за кордон не пускають. Добре ще тому, хто може грітись дровами, хто живе у будинку. У нас же квартира. Якщо не дадуть субсидію, взагалі не уявляю, що робитимемо. Але повинні дати, бо доходи практично ніякі. Будемо, звісно, заощаджувати, та все одно газом користуватись змушені. Може, камінами трошки підігрівати приміщення будемо, але то сильно не врятує», – наголошує чоловік.
Цікаво, що ще не зима, а за даними ТОВ «Закарпатгаз Збут», ще станом на липень закарпатці заборгували за послугу з розподілу газу понад 76 млн грн. Газовики запевняють, що несвоєчасна сплата за послуги може позначитися на початку опалювального сезону. Та платити за блакитне паливо в декого просто немає з чого. При цьому всьому закарпатці розуміють, що війна і намагаються зберігати спокій та холодний розум, а також шукають альтернативні види опалення.
Готуємо сани… та дрова
У тих, хто мешкає у приватному секторі альтернатива газу завжди є. Багато хто не викинув твердопаливні котли, вони залишаються поруч із газовими, а дехто встановив пічки, каміни, грубки. Тож грітися взимку наші земляки усе ж розраховують.
«Я купив торф’яні паливні брикети. За тонну беруть 7500 гривень. Та на зиму треба 2-3. У нас холодно вже зараз, вечорами розпалюю вогонь. Горить добре. Газом не буду користуватись взагалі, – запевняє Іван Носа із Тячівщини. – Будинок великий, ще й дочка з зятем у нас живуть, у них мала дитинка – 3 місяці. Не хочу на здоров’ї заощаджувати. Головне, щоб ніхто не хворів, а гроші – справа наживна. Якось буде. Зима буде складною, але витримаємо. Ми сильні, ми звикли виживати у будь-яких умовах. На субсидію не розраховую, бо офіційно не працюю. Та Бог так дає, що все якісь гроші з’являються. Підробляю де і чим можу. При бажанні знайти заробіток можна навіть у селі».
А хустянка Маргарита Попович закупила на зиму дрова. Вона також розраховує лише на власні сили.
«Слава Богу, що старий котел «КЧМ» ми не викинули. Маємо і газовий, але більшість часу будемо грітись на дровах. На жаль, вони недешеві. Машина коштує 12-15 тисяч. Купили дві по 12 тисяч ще у серпні. Знаю, що цього вистачить, брали з розрахунком того, що вже у вересні треба було топити і в цьому році у квітні ми також ще включали котел. Навіть у травні. Весна була холодною, холодна осінь – ранньою. Якою буде зима – невідомо. Тому підготувалися вчасно. Дехто зі знайомих перейшов на електричне опалення. Гріються камінами. Але це непрактично і теж дорого. Повітря постійно сухе, потрібно зволожувати, світло час від часу вибиває… Я ж навіть із трьох холодильників у хаті один вмикаю, щоб на цьому заощадити. Телевізорів у нас 4, та стали дружними, дивимося всі лише один. Щоправда, більшість часу сидимо і так у телефонах. Як на мене, мусимо цю зиму хоч як перетерпіти, складно буде усім, але не замерзнемо!»
У селі підготуватися до зими простіше, на дечому таки заощадити можна. І дрова купити дешевше, і самому можна галузок натягнути.
«Ми маємо великий будинок, але зимувати готуємося у літній кухні. Вона маленька, можна швидко обігріти. Уже встановили грубки, маю навіть піч, де буду випікати рідним різні смаколики, – зізнається Олена Сабов із Міжгірщини. – Коли не дуже холодно, можна і камін включити. Маємо такий «дувчик», що за 5 хвилин кімнату нагріє. Нас у родині п’ятеро – ми з чоловіком, донька, зять та син-школяр. Трохи буде незручно, але помістимось. У нас там дві кімнати, кухня, коридор і душова. Колись люди і в менших хатах жили, тулились один до одного, не сварилися і все в них було добре. Грітимемося дровами. Дещо купили у лісництві. Дещо чоловік сам заготовив. Влітку натягнув із лісу галуззя різне, у городі багато непотребу вирізали, порубали на шматки. У нас в селі дешевше дрова навіть купувати, ніж у містах, за транспортування хоча б багато не беруть. Сусід на возі безкоштовно привіз, за магарич. Та й на продукти стільки не витрачаємо грошей, як ті, хто в багатоквартирних будинках живуть. У нас усе своє – картопля, капуста, морква, цибуля, буряк, часник, молоко, сир сметана, курей, козу, двох свиней тримаємо, корівку маємо. Тому перезимуємо. Головне, щоб мир у нас настав якомога скоріше!»
Загалом важливо, що закарпатці налаштовані на зиму оптимістично, не впадають у відчай і переконані, що як би важко не було, зима не вічна, вона мине і в наступному році життя стане кращим.
Марина АЛДОН