У Рахові на березі річки оселились "зубастіки"
На Рахівщині про таких жителів як бобер, досі чутно не було. Але днями вздовж берега річки тиси працівники водного господарства виявили сліди бобрів.
Бобри, які донедавна були рідкісними тваринами на Рахівщині, повертаються.
На березі річки працівники виявили так звану напівхатку, бобрового притулку – нору, а також сліди зубів на гіллі, та погризені дерева. Тварини, скоріш за все, поховалися коли почули шум.
Чоловік, який живе біля берегоукріплення, розповів:
– Я помітив що на березі оселилася сім’я бобрів. Скільки їх точно я не рахував. Бачу що, наносили собі гілля та зробили свою дамбу. Але я туди до них не втручаюся, Поки що і вони не шкодять нам. А далі що буде, час покаже. Хай вирішують ті, хто цим займається.
Нагадаємо хто такий Бобер або бібр (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким пласким хвостом і густим, водонепроникним хутром.
Бобри воліють селитися по берегах повільних рівнинних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар’єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важлива наявність на берегах водойми дерево-чагарникової рослинності з м’яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав’янистої рослинності, складової їх раціону.
Живуть бобри поодинці або сім’ями. Повна сім’я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів — приплоду минулого і поточного років. Сімейна ділянка іноді займається сім’єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім’я або холостий бобер. На більших водоймах довжина сімейної ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко віддаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від наявності кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть змикатись і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз — бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці бобер голосно вдаряє хвостом по воді і пірнає. Хлопок служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом т
Бобри зводять 4 види типових будівель:
Нори. Їх риють в обривистих берегах, високих і міцних. Вхід — на глибині 1-2 м під водою.
Хатки з гілок і землі. Будують їх, якщо береги пологі і для нір не годяться. Висота хатки іноді досягає 3 м, а окружність — 16 м.
Канали.
Греблі.
Бобри використовують для своїх загат головним чином вільху, осику та вербу.
Підгризаючи дерево, ці гризуни діють так, щоб воно впало в потрібному напрямку. Потім звірі обгризають гілки і обробляють стовбур на шматки, які перетягують до місця майбутньої греблі. Одні шматки дерева бобер встромляє загостреним кінцем у дно, інші закріплює між ними, щоб не віднесло течією. Працює при цьому і зубами, і лапами, і головою.
Для надійності гризуни підпирають греблю з боків спеціальними поперечками і рогульками. Проміжки в конструкції законопачують гілками, мулом, листям і глиною, приносячи весь цей матеріал до місця будівництва в передніх лапах. В одному з кінців греблі облаштовують стік, щоб паводком не зруйнувало всю споруду.