На Рахівщині працівники державної лісової охорони виявили унікальну історичну знахідку
Унікальна знахідка: на Рахівщині можна побачити як сплавляли ліс бокораші 100 років тому
Працівники державної лісової охорони виявили унікальну історичну знахідку - гать. На диво після липневої повені після зсуву грунту з під землі показалася знахідка, яка несе історичну цінність та національне надбання.
У господарській діяльності закарпатців здавна важливе місце посідали лісозаготівля і транспортування деревини. Це зумовлювалось насамперед тим, що значну територію Закарпаття займають ліси. Деревина здавна використовується у будівництві, для виробництва дьогтю, смоли, поташу, деревного вугілля, хатнього начинання і предметів домашнього вжитку, знарядь праці тощо. І ліс сплавляли переважно по річках.
Сплав лісу карпатськими річками вважався важливою галуззю місцевої економіки, а плотогони, або бокораші, були шанованими людьми. Це надзвичайно важлива і складна професія. У повоєнні роки, коли деревини потребували всюди, професія сплавника була затребувана. Лісу було вдосталь, роботи також. Крім того, за неї непогано платили, тому люди сходилися на лісосплав з усього краю. У 1920-х роках керманич однієї валки дарабів – бокора – міг отримати зарплату, рівноцінну вартості корови. На той час це були великі гроші. І лісу рубали значно більше ніж тепер. До прикладу в середині ХІХ століття на Закарпатті заготовлялося 45-51 тисяч кубометрів деревини щорічно.
Сотні тисяч кубометрів деревини при мінімальних економічних затратах сплавляли на відстань 60-80 кілометрів до найближчої залізничної станції на плотах - бокорах, складених зі стовбурів дерев.
Бокорашів було 3-5, інколи й більше - залежно від величини плоту і складності та довжини маршруту. А сплавляли ліс бокораші завдяки гідротехнічним спорудам на закарпатських річках ХІХ-ХХ століття - кляузам або як їх ще називали гать.
Гать (нім. klause - "ущелина") - гідротехнічна споруда, призначена для сплаву лісу маловодними гірськими річками Карпат. На одній річці часто будували каскад кляуз.
У водосховищі кляузи акумулювали ліс, який звозився з навколишніх лісорозробок, та з колод (кльоців) формували невеликі плоти - дараби. З дарабів, скріплених послідовно між собою, формували один великий пліт - бокор.
У призначений час відкривали систему шлюзів греблі, і бокори, підхоплені велетенським водним потоком, зносились вниз у долину. Таким чином кляузи на певний відрізок часу піднімали рівень води у верхів'ях річок, щоб ліс безперешкодно міг транспортуватись мілководдям до повноводнішої річки або до іншої кляузи.
Кляузи (гать) влаштовувались у верхів'ях річок. І ця потужна споруда зберіглася дотепер. Дістатися до неї надзвичайно важко але можливо завдяки лісівникам.
Так виглядала Кляуза (гать) в урочищі Балцатул, яка розташована на висоті 1100 метрів над рівнем моря.
Ту історичну мить, яку своїм нелегким трудом творили знамениті дарабщики, зафіксовано і варто показувати кожному. Заготовляти ліс - справа надзвичайно важка і важлива! Подивімося, з щемом у серці замилуймося цим унікальним в архітектурному виконанні спорудженням і передамо яка важлива лісогосподарська справа іншим