«Зі спиртним по гриби дорогами лісовозів»: реалії тихого полювання на Закарпатті (ФОТО)
Зокрема йдеться про уже добре знані урочища «Горбки» та «Полунця» у Тур’я-Реметі, що на Ужгородщині.
Жахливу картину вдалося побачити днями у ході тихого полювання. Замість багатих трофеїв у напрямку до лісу, ми натрапляли на купи непотребу. Найчастіше траплялись жестяні банки з-під пива, однак вистачало й пляшок з-під горілки. Їх можна було зустріти майже на кожних п’яти метрах. На одній зі стежок вдалось навіть натрапити на цілий склад зі спиртними відходами. Відтак батарея на телефоні «здала позиції».
– Виявляється, подаючись по гриби, дехто із мисливців тихого полювання, бере у дорогу спиртного. Та от доречним би був і сміттєвий пакет у цьому плані, подумалось (Авт.)
Зокрема йдеться про уже добре знані урочища «Горбки» та «Полунця» у Тур’я-Реметі, що на Ужгородщині.
У період грибного сезону від грибарів ці місцини не мають відбою. Так от і зараз щодня їх тут чимало, зокрема й не місцевих. Сюди поспішають по білі гриби, підосичники й печериці. Щодо останніх, пасовище, на якому давно не пасуть вже худобу, ними просто усіяне. Але мова про те, що разом зі збиранням грибів, люди залишають і купи сміття поряд із мальовничими грибними місцями.
Найгрибніші локації у Тур’я-Реметі не є винятком щодо цього. Під час тихого полювання в околицях населеного пункту ми зустріли чимало таких «зловіщих» сюрпризів, що залишили після себе чи то туристи, які час від часу мандрують у село на відпочинок, або ж місцеві.
Окрім пляшок різного роду, ми натрапляли майже під кожним кущем на пластикові пакети з-під соку, одноразові виделки тощо. Відзначу, не рідко, мандруючи у ліс по гриби не на одну-дві години, з’являється неабиякий апетит, а отже бутерброд і пляшка води не завадить у жодному разі. У цьому переконався і журналіст видання «Голос Карпат».
На чистому повітрі, у лісі, перекус не той, що удома. Тут і скибка пісного хліба видається напрочуд смачною. Та от деяким мандрівникам, виявляється, краще «поласувати» спиртними напоями замість води. Їм кортить розпалити багаття на місці грибниці й відтак залишити весь бруд після себе у лісі.
Такий от пейзаж якраз і вдалося помітити поряд із уже згадуваним урочищем «Лагер», де у свій час було прокладено вузькоколійну колію. Іншою проблемою, що стосується грибних місцин в урочищах села є, звісно, вирубка лісу. Як відзначають селяни щороку у межах урочищ дерев усе меншає. Зокрема, як уже загадувалось у попередніх публікаціях, вирубано березовий ліс в урочищі «Горбки».
Хоч цей факт – ще мала частка у порівнянні зі знищеними буковими лісами в тамтешніх околицях. Напівлисі вершини довколишніх гір можна побачити й неозброєним оком. Ідеться не про одну машину дров на зиму, а про численний експорт лісів за кордон. На жаль, Тур’я-Ремета, є лиш одним із сіл, що потерпає від масових рубок лісів.
Проблема стосується не лише одного району чи області. А й ряду інших населених пунктів та областей України. Але, як кажуть: не спійманий, не злодій. То ж можемо наразі лише наводити фотореалії – докази того, що проблема із рубкою лісу таки реальна.
Свіжі сліди від лісовозів було помічено й напередодні в напрямку до одного із місцевих урочищ. У коліях від вантажівок залишилась кора та гілки від ялинового й букового дерева. Сумні реалії, від яких на очах – сльози, дивіться фототогалереї «Голосу Карпат».
Жахливу картину вдалося побачити днями у ході тихого полювання. Замість багатих трофеїв у напрямку до лісу, ми натрапляли на купи непотребу. Найчастіше траплялись жестяні банки з-під пива, однак вистачало й пляшок з-під горілки. Їх можна було зустріти майже на кожних п’яти метрах. На одній зі стежок вдалось навіть натрапити на цілий склад зі спиртними відходами. Відтак батарея на телефоні «здала позиції».
– Виявляється, подаючись по гриби, дехто із мисливців тихого полювання, бере у дорогу спиртного. Та от доречним би був і сміттєвий пакет у цьому плані, подумалось (Авт.)
Зокрема йдеться про уже добре знані урочища «Горбки» та «Полунця» у Тур’я-Реметі, що на Ужгородщині.
У період грибного сезону від грибарів ці місцини не мають відбою. Так от і зараз щодня їх тут чимало, зокрема й не місцевих. Сюди поспішають по білі гриби, підосичники й печериці. Щодо останніх, пасовище, на якому давно не пасуть вже худобу, ними просто усіяне. Але мова про те, що разом зі збиранням грибів, люди залишають і купи сміття поряд із мальовничими грибними місцями.
Найгрибніші локації у Тур’я-Реметі не є винятком щодо цього. Під час тихого полювання в околицях населеного пункту ми зустріли чимало таких «зловіщих» сюрпризів, що залишили після себе чи то туристи, які час від часу мандрують у село на відпочинок, або ж місцеві.
Окрім пляшок різного роду, ми натрапляли майже під кожним кущем на пластикові пакети з-під соку, одноразові виделки тощо. Відзначу, не рідко, мандруючи у ліс по гриби не на одну-дві години, з’являється неабиякий апетит, а отже бутерброд і пляшка води не завадить у жодному разі. У цьому переконався і журналіст видання «Голос Карпат».
На чистому повітрі, у лісі, перекус не той, що удома. Тут і скибка пісного хліба видається напрочуд смачною. Та от деяким мандрівникам, виявляється, краще «поласувати» спиртними напоями замість води. Їм кортить розпалити багаття на місці грибниці й відтак залишити весь бруд після себе у лісі.
Такий от пейзаж якраз і вдалося помітити поряд із уже згадуваним урочищем «Лагер», де у свій час було прокладено вузькоколійну колію. Іншою проблемою, що стосується грибних місцин в урочищах села є, звісно, вирубка лісу. Як відзначають селяни щороку у межах урочищ дерев усе меншає. Зокрема, як уже загадувалось у попередніх публікаціях, вирубано березовий ліс в урочищі «Горбки».
Хоч цей факт – ще мала частка у порівнянні зі знищеними буковими лісами в тамтешніх околицях. Напівлисі вершини довколишніх гір можна побачити й неозброєним оком. Ідеться не про одну машину дров на зиму, а про численний експорт лісів за кордон. На жаль, Тур’я-Ремета, є лиш одним із сіл, що потерпає від масових рубок лісів.
Проблема стосується не лише одного району чи області. А й ряду інших населених пунктів та областей України. Але, як кажуть: не спійманий, не злодій. То ж можемо наразі лише наводити фотореалії – докази того, що проблема із рубкою лісу таки реальна.
Свіжі сліди від лісовозів було помічено й напередодні в напрямку до одного із місцевих урочищ. У коліях від вантажівок залишилась кора та гілки від ялинового й букового дерева. Сумні реалії, від яких на очах – сльози, дивіться фототогалереї «Голосу Карпат».