«Дерево відьом»: у лісах Закарпаття вродив «магічний кущ» під назвою аронія (ФОТО)

За винятком чорниць та ожини й ряду інших їстівних диких ягід, на Закарпатті збирають ще й горобину
Достигає цей кущ родини розових в середині серпня. То ж саме зараз почався старт збору цих лікувальних, терпкуватих на смак чорних ягід. Збирають горобину і у селах Перечинщини та Ужгородщині в садах та лісах. Плоди горобини їдять сирими, додають до компотів, готують варення, заморожують та висушують. Плоди сушать на відкритому повітрі або у сушарках. Сушені плоди горобини офіційно вважають лікарським засобом. Однією і поширених є горобина чорноплідна, або ж аронія чорноплідна (Aronia melanocarpa). Плоди горобини чорноплідної використовують у медицині для зміцнення капілярів та зниження артеріального тиску. Помічна горобина, як сечогінний, жовчогінний, полівітамінний засіб. Зокрема ці чорні ягоди використовують для профілактики Р-вітамінозної недостатності.

Широко застосовується у кондитерській промисловості.

Плоди горобини рекомендують вживати при гастриті зі зниженою секрецією шлункового соку, променевій хворобі, дерматиті, цукровому діабеті та атеросклерозі. Лікувальні й листки горобини. У них містяться речовини, які здатні покращувати роботу печінки.

У багатьох народів горобина вважалась магічним деревом. Її ще називали деревом вогню, або ж «деревом відьм». Із горобини виготовляли рукоятки для зброї, аби захиститись від ворога в битві.

Англійці застерігають себе від відьом, саджаючи горобину перед будинком.

У Північній Європі і досі вважають, що горобина біля будинків надасть житлу і його мешканцям захист під час пожежі чи блискавки.