На Рахівщині лісівники відродили автентичний дідівський метод заготівлі лісового насіння (Фото)

Сушити на живому вогні насіннєвий матеріал та обробляти лісове насіння за допомогою раритетного пристрою для його очищення і сортування ініціатива лісничого Довжанського лісництва Михайла Кувіка. Ідею відтворити давній традиційним ручний метод переробки лісового насіння лісничий почерпнув із розповідей дядька лісівника Олексія, якому і вдалося зберегти у справному стані антикварний механізм для обробітку насіння. З переказів власника старовинного механізму, такі «віялки» були завезені до Ясінянської долини на початку ХХ століття за часів коли західна частина України входила до складу Австро-Угорської імперії. Підтвердженням факту походження пристрою з тих часів є розміщена на ньому оригінальна інструкція з використання та експлуатації написана на угорській мові. В інструкції вказано, що даний механізм призначений для обробітку насіння сільськогосподарських культур (кукурудзи, ячменю, пшениці, льону), а сконструйований він був на заводі, що спеціалізувався на виготовленні сільськогосподарських машини «Колмар Ж і компанія» ( Kalmár Zs. és társa.) орієнтовно у 1918 році. Подібний пристрій також зображений на рекламній листівці виробника датованої 1913 роком. Конструкція пристрою передбачала трьох рівневу систему просівання і сортування (калібрування) насіння за допомогою повітряного потоку вентилятора (продування), що приводився в дію ручним методом або електричним двигуном. Насіння оброблялися за допомогою набору з восьми калібрувальних сит та окремо відрегульованого повітряного потоку для кожного виду насіння.
Така «віялка» була надзвичайно мобільна та автономна, завдяки невеликій вазі та механічній роботі, легко переносилася з місця на місце і давала змогу переробляти насіння безпосередньо на місці заготівлі чи зберігання насіннєвої сировини. Не зважаючи на сільськогосподарське призначення машини, кмітливі лісівники широко застосовували її для обробітку лісового насіння ялини, ялиці та модрини. Зараз подібні механізми можна часто побачити в музеях а їх практичне використання відійшло в минуле.
Диво-механізм, який без перебільшення, можна назвати музейним експонатом, лісничий розмістив у господарському приміщенні Довжанського лісництва де вже є обладнана шишкосушарка, та створено всі умови для правильної переробки і зберігання лісового насіння.
Отримати насіння хвойних порід, які є основними лісоутворювачами на території ДП «Ясінянське ЛМГ», не можливо без його попередньої переробки. Сам процес заготівлі лісового насіння «дідівським методом» з плином часу мало чим змінився. Традиційно, він включає у себе кілька технологічних операцій: 1) заготівлю насіннєвої сировини, 2) добування насіння з шишок, 3) обезкрилення насіння, 4) очищення та сортування насіння.
Розпочинається заготівля насіннєвої сировини взимку, протягом грудня та січня лісівники збирають шишки, та в оптимальних умовах зберігають його до настання фази морфологічної стиглості.
Наступний етап – добування насіння з шишок. Насіння ялини випадають з шишок через розкриття лусочок при їх висиханні. Довжанські лісівники насіннєву сировину сушать в шишкосушилці на спеціальних стелажах, де за оптимальної температури 40...45°С протікає процес розкриття шишок. Після, розкриті шишки переміщують у спеціальний дерев’яний барабан (механізм для фізичного відокремлення насіння від шишок) та обертальними рухами витрясають насіння.
Далі за технологією вивільнене насіння підлягає процесу обезкрилення. За відтвореним стародавнім методом він здійснюється вручну: насіння пересипають у льняний мішок та інтенсивно труть руками. Обезкрилене насіння підлягає очищенню та сортуванню. Саме на цьому етапі лісівниками і застосовується раритетний пристрій. З мішка перетерте насіння засипається в прийомний ківш з якого самопливом переміщається на сита де потоком повітря продувається, очищуючись від домішок, та сортується. Результат на «виході» - три фракції лісового насіння різного ступеня чистоти: перша – чисте насіння, друга і третя – середнього та значного ступеня чистоти. З метою збільшення вихідної кількості чистого насіння, середні фракції можуть піддаватися повторній обробці з обезкрилення та просівання.
Готове чисте насіння засипається у скляні банки, консервується та за оптимальних контрольованих умов зберігається у окремому приміщенні. Вибірка насіння з загальної отриманої кількості відправляється на аналіз до регіональної державної лісонасіннєвої станції де визначається його клас якості та відповідність діючим стандартам. За присвоєним класом якості здійснюється розрахунок нормативів площі висіву і оцінюється прогноз отримання садивного матеріалу для лісовідновлення у майбутні роки.
«Успішне виконання запланованих обсягів робіт по лісовідновленню багато в чому залежить від якості насіння. Для посіву використовуємо насіння заготовлене у ідентичних природно-кліматичних умовах нашого господарства, воно краще проростає та більш стійке до несприятливих факторів навколишнього середовища. Основною лісоутворюючою породою лісництва є ялина європейська. В силу біологічних особливостей ялина рясно плодоносить раз на 3-4 роки. 2020 рік був урожайним для ялини, у зв’язку з цим, ми зібрали максимальну кількість насінного матеріалу, щоб заготовити якомога більше якісного насіння. Правильно заготовлене та збережене насіння хвойних порід зберігає свою кондиційність впродовж 3-4 років і повністю забезпечує потребу для висіву в неурожайні роки. Працівниками державної лісової охорони Довжанського лісництва минулого року із зібраної в місцевому генетичному резерваті «Смерекові Карпати» насінної сировини заготовлено 70 кілограмів насіння. Вся лісонасіннєва сировина була перероблена на антикварному сортувальному пристрої. Ми як слід його протестували, і не зважаючи на поважний вік, він довів свою ефективність. Дотримуючись настанов попереднього власника лісівника Олексія, який заповідав зберегти механізм та відродити «дідівський метод» переробки лісового насіння, улітку плануємо трохи відреставрувати сортувальну машину та демонструвати її всім охочим» - розповідає лісничий Михайло Кувік.