Закарпатська майстриня показала, як шиє «ляльки-очиська» (+12 ФОТО)
Завжди подобалося творити руками: декупаж, декор, шиття. Тому років 15 тому трансформувала це вподобання в пошиття ляльок, розповідає Gazeta.ua ужгородська майстриня Марина Федчик.
За її словами, усе почалося з того, що подруга подарувала ляльку, яку пошила власноруч. І вона вирішила також спробувати це зробити.
» Найпопулярніші в мене текстильні ляльки. Кожна має свій характер, емоції та послання. У текстильних я переважно роблю великі очі. Подруги таких ляльок називають «ляльки-очиська». Адже очі мають велику вагу, як і в людей, тому що передають основну емоцію», — розповідає майстриня.
Читайте також: Народжений в Закарпатті: Кравець, який шиє костюми голлівудським зіркам та президентам США (ВІДЕО)
Пошиття ляльки приблизно триває тиждень. Водночас усе залежить від техніки й матеріалів.
«Надихаюся від людей чи ситуацій, які трапляються. Іноді образи ляльок приходять до мене уві сні. Не рахую, скільки їх у мене, бо вважаю, що це нудно. Пошила ляльку для лікаря, який рятував мене від коронавірусу. Коли була в нього, то бачила, як усі ходять у тих скафандрах і видні лише очі. Захотілося передати ту емоцію, яку бачать в очах лікаря хворі пацієнти».
За її словами, усе почалося з того, що подруга подарувала ляльку, яку пошила власноруч. І вона вирішила також спробувати це зробити.
» Найпопулярніші в мене текстильні ляльки. Кожна має свій характер, емоції та послання. У текстильних я переважно роблю великі очі. Подруги таких ляльок називають «ляльки-очиська». Адже очі мають велику вагу, як і в людей, тому що передають основну емоцію», — розповідає майстриня.
Читайте також: Народжений в Закарпатті: Кравець, який шиє костюми голлівудським зіркам та президентам США (ВІДЕО)
Пошиття ляльки приблизно триває тиждень. Водночас усе залежить від техніки й матеріалів.
«Надихаюся від людей чи ситуацій, які трапляються. Іноді образи ляльок приходять до мене уві сні. Не рахую, скільки їх у мене, бо вважаю, що це нудно. Пошила ляльку для лікаря, який рятував мене від коронавірусу. Коли була в нього, то бачила, як усі ходять у тих скафандрах і видні лише очі. Захотілося передати ту емоцію, яку бачать в очах лікаря хворі пацієнти».