Учасник АТО родом із Закарпаття розгортає на Львівщині овечу ферму і містечко майстрів (ФОТО)

Тиша. Ліс. Природа… Це справді диво для містян, особливо у час локдауну, коли усі так втомилися від обмежень. І тут є нагода прогулятися, подихати свіжим повітрям і водночас подивитися на милих тваринок — баранчиків та овечок. А ще — поспостерігати, як з-під вправних рук ковалів, гончарів, валяльниць виходять справжні шедеври.

Чи навіть самому спробувати себе у ковальському, гончарному чи валяльному мистецтві. Журналіст «ВЗ» вирішила вивчити цю нову туристичну локацію.

Лише за 20 км їзди від Львова — справжня мі­ні-Гуцульщина. Створив її Антон Мільчевич — учасник АТО родом із Закарпаття, а нині фер­мер і керівник першого в Укра­їні агротуристичного кластеру «Горбогори». Допомагають йому дружина Галина, доньки, друзі.

Мільчевич займається молоч­ним вівчарством на території ко­лишнього села Радвани, де був колись панський фільварок. Вже з травня господар розгортає для туристів відпочинкову локацію — «Липова долина на хуторі Рад­вани». До війни Антон Мільчевич займався столярним виробни­цтвом. А як повернувся з фронту, купив цех, згодом збудував бу­динок і перебрався сюди з дру­жиною й дітьми.

Антон розповідає, на хуто­рі Радвани з 1860 року був пан­ський фільварок, який у 1911 році перебудували. Фільварок належав панові Якову Капельне­ру. Колись тут була гуральня, де робили спирт із картоплі, яку тут же садили. На хуторі жили фор­налі — безземельні працівники фільварку. Вони були на повно­му утриманні пана, збудував тут для них будиночки. Зберегло­ся фото обжинків на хуторі, да­товане 1939 — 1942 роками, де пан позує разом із форналями. Останніх мешканців хутора Рад­вани переселили у Пустомити за радянських часів — дали їм тут квартири.

Нині Антон Мільчевич роз­вів на хуторі овець. На Львівщині овечих ферм — обмаль.