Столітній ужгородський орган відновлять зусиллями родини Панових

Мова йде про один з найстарших органів в Україні, побудований у 1912 році мануфактурою Angster з міста Пейч в Угорщині, заснованої в Ангстер Йожефом. Майстер світового рівня розпочав свій творчий шлях учнем у корифея жанру – Арістида Кавайї-Кольта, будівничого органу у Соборі Паризької Богоматері. Згодом, пан Йожеф був обраний членом Французької Академії Наук, що засвідчило визнання його високої майстерності. У 1867-му – у рік заснування Австро-Угорщини – він створив сімейне підприємство у своєму рідному місті. Його нащадки продовжили діяльність до 1949 року. За цей час компанія стала провідною в Австро-Угорщині і цілій Європі, побудувавши 1300 органів та 3600 гармонік, що використовувалися по всьому континенту. Застосовувалися передові на той час технології та ноу-хау. Підприємство працювало за повним циклом: столярна, ливарна частини; складання цільного органу; налаштування, тощо. Серед найбільш знаменитих витворів – орган у Базиліці Святого Іштвана у Будапешті.

Ужгородський орган розташований у Реформатському храмі 18 століття і був збудований у 1912 році. Він трубчатий, пневматичний, одно-мануальний, має 10 регістрів та більш ніж 500 труб. Це другий найстарший орган в Ужгороді і один з найстарших на Закарпатті та в Україні. Він перебуває у відносно задовільному стані, однак потребує відновлення і налаштування, для забезпечення якісного звучання. Цікавим є той факт, що раритет збережений у оригінальному стані, з мінімальними корективами. Сьогодні це крайня рідкість, оскільки більшість із подібних інструментів були піддані глибокій модернізації.

«Уявіть собі, що в Ужгороді маємо унікальний інструмент, який створений у минулому столітті відомою на увесь світ мануфактурою і може радувати нас дивовижною музикою і сьогодні. У сучасному глобалізованому світі – з його електронними девайсами і все більшим невмінням спілкуватися, радіти, вчитися, робити добро ближньому і отримувати естетичне задоволення в офф-лайні – маємо берегти ті витвори людства, які несуть історичний і ментальний код і забезпечують зв'язок між поколіннями. Відчуваю трепіт, коли уявляю що маємо можливість допомогти у відновленні реліквії, яка є не лише музейним експонатом, а й приносить радість людям і сьогодні. Закарпаття, з його 64 органами, єдиний в Україні регіон, де спостерігаємо таку їх концентрацію; це є безумовним свідченням високої розвиненості краю і високої культури минулих століть. Маємо дякувати нашим предкам за всі ті добрі речі, які вони створили. І завжди задумуватись над тим, що своїм нащадкам залишимо ми. Пишаємось, що Реформатська громада Ужгорода, на чолі з заступником єпископа Гейдер Яношем, зберегла цю реліквію. Гордимося тим, що в Ужгороді маємо майстра екстра-класу – Шрайнера Шандора – який здатний відновити історичний орган» – прокоментував подію відомий ужгородський дипломат, професор УжНУ Ален Панов, що за дорученням родини Панових курує цей проект.

Основні роботи з відновлення якості звуку завершаться до кінця липня 2020 року, після чого будь-хто зможе почути звуки органної музики. За словами А. Панова, Ужгород і Закарпаття мають стати органною столицею України, тому що саме тут спостерігається їх найбільша кількість. Наше місто володіє трьома майданчиками європейського рівня – католицький і реформатський храми, Філармонія – ще шість десятків розташовані по різних містах, селищах, селах області. Існує задум започаткування фестивалю органної музики, який би базувався в Ужгороді, але включав і інші локації по цілому Закарпаттю. Слід відзначити, що переважна більшість органів розташована у католицьких і реформатських церквах, які є відкриті для таких заходів і завжди підтримують культурні і мистецькі задуми. Наш край міг би збагатитись додатковим туристичним продуктом, а також в чергове продемонструвати свою високо культурність, історичність, поліконфесійність і толерантність та виступити взірцем для всієї України. Такий проект також сприяв би підвищенню загальної культури краян, особливо молодої генерації, яка живе в онлайні і все далі віддаляється від традиційних морально-етичних цінностей, що завжди були сильними на Закарпатті.