Новини по нашому 896 Переглядів 5 Рейтинг

«Поїзд-привид»: чи поїде колись поїзд з Ужгорода в Рахів?

листопада 10 / 2019
У Діловому, посеред самого центру Європи, старі гуцули кажуть, що останнього місяця осені при повному місяці у вузькій долині Тиси можна почути гуркіт паровоза, що роздається горами. Вночі поїзд-привид раптово виникає з тунелю і пусті вагони так само раптово зникають у таємничих ущелинах. Але ранком від них залишається дим, який ми всі можемо бачити – ранковий туман над Тисою.
«Поїзд-привид»: чи поїде колись поїзд з Ужгорода в Рахів?

Звичайно, що ця історія – видумка чистої води, як і багато інших історій наших екскурсоводів. Але одне в ній не видумка – поїзд вузькою долиною Тиси колись їздив. З Ужгорода аж до Рахова і Ясіні.

Зародження легенди
За часів Австро-Угорщини територією області було прокладено кілька магістральних гілок залізниці через карпатські перевали – Ужоцький, Верецький та Яблунецький. Ці шляхи зараз забезпечують транспортний зв’язок Закарпаття з рештою країни.
«Поїзд-привид»: чи поїде колись поїзд з Ужгорода в Рахів?

Будівництво залізниці в Карпатах. Кінець ХІХ ст.

Але останній шлях особливий. Перша та Друга світові війни встановили кордон по Тисі, довкола якої і петляла залізна дорога. З Івано-Франківська вона прямує до Рахова і потім в районі села Ділове заходить на румунську території і знов «пірнає» в Україну біля селища Тересва Тячівського району. Зараз на ній курсують поїзди зі Львова, Києва, Харкова та Одеси, однак доїжджають тільки до Рахова. Ці 50 км могли б принести багато користі і з’єднати залізницею Ужгород та схід області, про що мабуть мріють всі лижники і туристи міста.

Залізнична станція Кваси, поч. ХХ ст

Зрештою історично так і було – будівництво залізної дороги завершили 1895 році. З того часу до кінця 1-ої Світової війни вона постійно функціонувала. Однак після неї лінія була розділена 3 країнами – Польщею, Чехословаччиною та Румунією. На Чехословацькій ділянці рух було відновлено тільки у 1928 році після підписання двосторонньої угоди між Чехословаччиною та Румунією. Для першої вона мала стратегічне значення, оскільки поєднувала станцію Ясіня (крайню східну точку країни на той час) із столицею Прагою. Поїзд транзитом проходив через Румунію.

Після 2-ої Світової війни Залізна завіса остаточно розірвала наскрізний рух лінією. Однак вона була перешита на стандарт 1520 мм, як з української сторони, так і з румунської. Із здобуттям незалежності України були підписані двосторонні угоди з Румунією і рух колією знов відновився – ходили приміські поїзди Тересва-Сигіт та Рахів-Сигіт.
«Поїзд-привид»: чи поїде колись поїзд з Ужгорода в Рахів?

Залізнична станція Кваси, поч. ХХ ст

Зрештою історично так і було – будівництво залізної дороги завершили 1895 році. З того часу до кінця 1-ої Світової війни вона постійно функціонувала. Однак після неї лінія була розділена 3 країнами – Польщею, Чехословаччиною та Румунією. На Чехословацькій ділянці рух було відновлено тільки у 1928 році після підписання двосторонньої угоди між Чехословаччиною та Румунією. Для першої вона мала стратегічне значення, оскільки поєднувала станцію Ясіня (крайню східну точку країни на той час) із столицею Прагою. Поїзд транзитом проходив через Румунію.

Після 2-ої Світової війни Залізна завіса остаточно розірвала наскрізний рух лінією. Однак вона була перешита на стандарт 1520 мм, як з української сторони, так і з румунської. Із здобуттям незалежності України були підписані двосторонні угоди з Румунією і рух колією знов відновився – ходили приміські поїзди Тересва-Сигіт та Рахів-Сигіт.

Про ці причини відкриття руху говорять як місцеві жителі так і представники регіональної влади Румунії, Горіа Васіле, міський голова Сигіта-Марамороського та Васіле Молдован, префект повіту Марамуреш.

Але є ще одна причина, чому слід уважніше приглянутися до даної ділянки колії. На Мараморощині (рум. Maramure?) проживає значна українська община, яка нараховує близько 30 тисяч людей. Часто в них є родичі з української сторони кордону, багато хто з них підтримує постійні контакти з громадою Рахівщини.

Чи потрібно Україні підтримувати зв’язки із своєю національною меншиною в сусідній країні? Риторичне запитання. Тут не можна не згадати і про румунську меншину Закарпаття, яка опинилася в дзеркальній ситуації і теж бажає відновити контакт із батьківщиною.

Зокрема Едуард Маляр, директор департаменту інфраструктури Закарпатської ОДА, каже, що зустрічі з румунською стороною проводилися неодноразово. Зокрема Румунія надала пропозицію, що зі своєї сторони вони готові привести колію до порядку. Українську сторону колії до порядку повинна привести Укрзалізниця, на балансі якої вона знаходиться.

У відповідь на інформаційний запит Укрзалізниця твердить, що за попередніми підрахунками на відновлення залізничного полотна з української сторони необхідно 204 млн грн, а попередній аналіз перевезень, обсягів пасажиро- та вантажопотоків свідчить про нерентабельність відновлення руху.

Складається цікава ситуація – всі зацікавлені сторони за відновлення руху, всі згоджуються, що він необхідний, але Укрзалізниця проти. Та чи такі сильні аргументи залізничного монополіста України?
Категорія : Новини по нашому


Loading...
загрузка...