Півтора року рідні чекали на диво: в Ужгороді попрощалися із полеглим Захисником Володимиром Йорданом

06 серпня 2026 року
Автор: Ірина Тополя

Ужгород знову в скорботі. Сьогодні місто провело в останню путь 50-річного військовослужбовця Володимира Йордана, який понад півтора року вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання на Донеччині. Рідні до останнього сподівалися, що він живий і повернеться додому. Та, на жаль, Захисник повернувся «на щиті».

Життя, присвячене праці та служінню Україні

Володимир Іванович Йордан народився 22 лютого 1974 року в Ужгороді. Навчався у міській школі №2, а згодом здобув професію в Ужгородському професійно-технічному училищі №6.

Після проходження строкової військової служби працював на підприємствах «Матяш і Матяш», «Горват і Горват», «Конвектор», а також багато років трудився у будівельній сфері.

Рідні згадують його як добру, щиру та працьовиту людину, яка завжди була готова допомогти іншим. Для близьких він назавжди залишиться люблячим сином, турботливим братом, надійним другом і вірним побратимом.

Зник безвісти під час бойового завдання

У червні 2024 року Володимира мобілізували до лав Збройних Сил України.

Він проходив службу як стрілець взводу охорони Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

20 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Волноваському напрямку в Донецькій області військовослужбовець зник безвісти.

Понад півтора року мама, сестра та вся родина жили надією, вірили, що він перебуває у полоні та одного дня повернеться додому.

Однак їхні сподівання не справдилися.


Остання шана Герою

Церемонія прощання із Захисником відбулася на набережній Незалежності в Ужгороді.

Провести воїна в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, колеги, жителі міста, представники місцевої влади та військовослужбовці.

Під час жалобної церемонії було зачитано пам'ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України як знак вдячності за жертовне служіння Українському народові та мужній захист держави.

Після прощання траурна хода вирушила до Пагорба Слави, де Володимира Йордана поховали з усіма військовими почестями.

У полеглого Захисника залишилися мати та сестра.

Світла пам'ять, честь і вдячність Герою України.