За межею можливостей: на Рахівщині медики 700 метрів несли пацієнта вузькою стежкою, щоб вирвати у смерті
Автор: Максим Газда
Дата: 16 лютого 2026 року
Медики на Рахівщині сьогодні вкотре довели, що для справжніх професіоналів не існує непрохідних маршрутів. Коли о 16:00 на пульт диспетчера надійшов виклик про критичний стан 75-річного рахівчанина, ніхто не підозрював, що рятувальна операція перетвориться на справжнє сходження на витривалість.
У пацієнта діагностували сильний біль за грудиною та критичну задишку. Проте спецтранспорт ЕМД зупинився безсилим перед бездоріжжям — далі до будинку вела лише стрімка та вузька гірська стежка, непридатна для проїзду.
Парамедик Юрій Реднік та екстрений медичний технік Михайло Сергійчук (бригада №1200) прийняли миттєве рішення: обладнання, дефібрилятор та важкий балон з киснем доведеться нести в руках. Подолавши 700-метровий підйом пішки, медики застали чоловіка у стані, що межував із життям та смертю.
Показники на межі: чому кожна секунда була на вагу золота
Коли медики дісталися пацієнта, прилади зафіксували жахливу картину:
Сатурація: впала до 70% (критичний рівень при нормі від 95%);
Пульс: 130 ударів на хвилину (виражена тахікардія);
Тиск: 160/90 мм рт. ст. на фоні перенесеного раніше інфаркту.
З’ясувалося, що чоловік рік тому вже мав проблеми із серцем, проте припинив приймати ліки та ігнорував обстеження. Ситуація вимагала негайної стабілізації прямо на місці.
Евакуація «у вакуумі»: як рятували серце у горах
Транспортування хворого із серцевим нападом по камінню та вибоїнах — це величезний ризик. Щоб уникнути смертельно небезпечних струсів, медики використали спеціальний вакуумний матрац, який надійно зафіксував тіло пацієнта.
Крок за кроком, контролюючи кожен подих хворого, бригада разом із сусідами та родичами спускала пацієнта вниз. Це була ювелірна робота, де помилка могла коштувати життя.
Наразі чоловіка стабілізовано, він перебуває під наглядом лікарів у стаціонарі. А медики вкотре нагадують: інфаркт не прощає забудькуватості. Регулярний прийом ліків — це не формальність, а єдиний спосіб не опинитися на тій самій стежці у критичному стані.