Рятувальний «форсаж» на санчатах: як на Рахівщині медики евакуювали важкого пацієнта по льоду

На Закарпатті звичайна поїздка на виклик перетворилася на справжню спецоперацію з елементами екстриму. Коли через суцільну ожеледь спецтранспорт не зміг під’їхати до будинку, медики Рахівщини використали кмітливість та... дитячі санчата, щоб врятувати життя людини.


​Критична ситуація: 700 метрів льодової пастки
​Бригада №1200 отримала терміновий виклик до 82-річного чоловіка. Стан пацієнта був критичним: гостра задуха, серцево-легенева недостатність та сатурація 75-80% (при нормі вище 95%). Чоловік потребував негайної госпіталізації та безперервної подачі кисню.


​Однак дорога до оселі хворого перетворилася на 700-метровий підйом, вкритий суцільним шаром льоду. Жодна техніка не могла подолати такий схил, а нести важкого пацієнта на ношах у руках було смертельно небезпечно як для хворого, так і для медиків.


​Санчата замість амбуланса: креативне рішення
​На допомогу парамедику Юрію Редніку та екстреному медичному техніку (ЕМТ) Павлу Липяку прийшов колега — Василь Брана. Василь щойно повернувся з важкої зміни, але, почувши про складну ситуацію поруч із домом, замість відпочинку схопив санчата і кинувся на підмогу.


​План евакуації виглядав так:
​Підготовка: Пацієнта розмістили на м’яких ношах поверх санчат.
​Супровід: Парамедик Юрій сів поруч із хворим прямо на санчата, щоб тримати кисневий балон та моніторити стан чоловіка під час руху.
​Транспортування: Двоє медичних техніків стали «двигунами» та «гальмами» — один стримував спуск попереду, інший страхував конструкцію ззаду.


​20 хвилин боротьби за життя


​Спуск по слизькому схилу тривав близько 20 хвилин. Це була ювелірна робота, де кожен крок міг стати фатальним. Завдяки злагодженості команди пацієнта вдалося доставити до реанімаційного відділення Рахівської лікарні вчасно.

​«Перший раз цьогоріч покатався на санчатах. Зазвичай люди тут на лижах, а нам довелося освоювати свій "спецтранспорт"», — з усмішкою згадує Юрій Реднік.


​Цей випадок вкотре доводить: для фахівців
Закарпатської екстреної медичної допомоги не існує перешкод, коли на кону стоїть людське життя. Особлива подяка Василю Брані, який довів, що рятувальник — це не посада, а покликання, яке не знає вихідних.