Шок-випадок: Не скаржився на біль! У стопі 7-річної дитини з аутизмом лікарі виявили величезний уламок скла

Закарпаття. Неймовірний та водночас тривожний випадок стався у Закарпатській обласній дитячій лікарні, де медики провели термінову операцію, щоб усунути шокуючу загрозу для здоров’я маленького пацієнта.

​Семирічна дитина з аутизмом була доставлена батьками до травматолого-ортопедичного відділення після того, як почала підозріло накульгувати.

​Мовчазна загроза: Чому ніхто не помітив біди?

​Найбільший жах ситуації полягав у тому, що дитина жодного разу не поскаржилася на біль, що могло б свідчити про серйозну травму. Ця особливість у сприйнятті болю у дітей із розладами аутистичного спектра майже коштувала маленькому пацієнту здоров'я.

​Батьки звернули увагу лише на незначну зміну в ході.

Після клінічного огляду та термінового рентгенологічного обстеження медики зіткнулися з несподіваною та шокуючою знахідкою: у глибині стопи було виявлено велике стороннє тіло – гострий уламок скла.

​Вінниченко, що знаходився у стопі, міг спровокувати серйозне запалення, пошкодження сухожиль чи нервів.

​"Це ще раз підтверджує нашу тезу: діти з аутизмом можуть по-іншому, або взагалі не реагувати на сильний біль. Те, що для звичайної дитини було б криком, для них може бути лише невеликою зміною в поведінці чи русі", — наголошують медики.

​Успішне хірургічне втручання та важливе застереження
​На щастя, хірургічна бригада лікарні швидко і професійно провела операцію, успішно видаливши уламок скла без жодних ускладнень. Наразі стан дитини задовільний, і вона швидко йде на поправку.

​Медики закликають усіх батьків, особливо тих, хто виховує дітей з аутизмом, до максимальної пильності:

​Будь-яка незначна зміна у ході, русі, балансі або поведінці дитини, яка не скаржиться на біль, має бути негайним приводом для звернення до лікаря та ретельного обстеження.


​Сторонні тіла (скло, металеві уламки, гострі предмети) можуть проникати у м’які тканини, не викликаючи миттєвої гострої реакції.



​Цей випадок став драматичним, але успішним нагадуванням про те, що увага батьків та професіоналізм лікарів – єдиний захист від "мовчазних" загроз.