​"Снаряд вибухнув за 15 метрів, мене врятувала машина": історія закарпатського водія на псевдо "Дальнобойщик"

​Закарпаття — Старший сержант Мирон, відомий під позивним "Дальнобойщик", за посадою є командиром відділення в Самохідному артилерійському дивізіоні 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Однак більшість своєї роботи він виконує як водій, доставляючи на передову боєкомплект, провізію та здійснюючи евакуацію поранених. Його досвід цивільного далекобійника з Ужгорода став неоціненним на фронті.

​Робота водія на передовій: небезпека та нові виклики
​Мирон розповідає, що з початком повномасштабного вторгнення специфіка роботи водія кардинально змінилася. Основною загрозою стали ворожі дрони.
​«Раніше ми могли виїжджати вдень і почуватися відносно безпечно. Зараз же доставка вантажів чи перевезення побратимів здійснюється тільки „по-сірому“. Дрібні вантажі часто возимо квадроциклами — вони маневреніші й легше ховаються в посадках. Вдень виїжджаємо лише в критичних випадках, як-от евакуація поранених», — пояснює боєць.

​Нещодавно "Дальнобойщик" саме в такій критичній ситуації вивозив двох поранених товаришів, чий екіпаж був атакований дронами. Він на своєму автомобілі "Navara" за лічені хвилини доставив їх до стабпункту, що врятувало життя бійцям.

​Удари дронів та дивовижне везіння

​Хоча ця евакуація пройшла без втрат, Мирон неодноразово потрапляв під ворожі атаки. Він розповідає, як маневрував, ухиляючись від дронів-камікадзе. Останнім часом ворог використовує нову тактику, влаштовуючи засідки з оптичними дронами, які очікують біля жвавих ділянок доріг. Так було з двома його товаришами, які їхали на квадроциклі — вони отримали осколкові поранення, але були евакуйовані.

​Проте найстрашнішим моментом для "Дальнобойщика" стала атака зі 152-міліметрової гармати «Гіацинт». Снаряд вагою 46 кілограмів вибухнув лише за 15 метрів від нього.

​«Хлопці обідали в хаті, а я вийшов на перекур. І тут приліт! Снаряд упав за 15 метрів. Переді мною стояв пікап, який взяв на себе основний удар. Мене відкинуло на землю, протягнуло кілька метрів, з вух пішла кров», — згадує Мирон.

​Попри контузію та пошкодження автомобіля, він зміг завести його та вивезти товаришів із небезпечної зони, коли ворог почав додатково обстрілювати село касетними боєприпасами. Цей випадок став ще одним доказом стійкості та незламності українських захисників.