Осколок у серце: Героїчна історія 24-річного прикордонника Сергія Радька, який врятував побратимів
Сергій Радько, 24-річний прикордонник Мукачівського загону з позивним "Єнот", загинув 21 січня 2023 року поблизу села Кармазинівка на Луганщині, пожертвувавши собою заради побратимів. Побачивши ворожий розвідувальний дрон, він відволік його, побігши у протилежному напрямку від позицій, і загинув від скинутого боєприпасу, який влучив йому прямо в серце. Лише за день до загибелі Сергій розмовляв з рідними, обіцяючи незабаром приїхати у відпустку.
Сергій народився у Сарнах на Рівненщині. Його, як і двох старших дітей, виховував батько Валентин. Батько згадує сина як добру, життєрадісну дитину, що чудово малювала, писала вірші, займалася спортом, мала багато друзів і добре серце. Після школи Сергій працював на ринку, продаючи каву, чай та квас, аби фінансово підтримати родину, скуштував і нелегкого заробітчанського хліба.
Згодом Сергій вирішив присвятити своє життя службі. Строкову службу він проходив у 27-му Мукачівському прикордонному загоні, де здобув звання молодшого сержанта. З початком повномасштабного вторгнення підписав контракт із ДПСУ, написавши у соцмережі про свою незламну віру: "Україна для нас — це не просто земля, це наш дух, наша воля. Україна і ми — одне ціле... Ми не боїмося, тому що страх — це слабкість, а слабкість — це не про нас".
Як снайпер, Сергій воював на найгарячіших ділянках фронту – Житомирщині, Харківщині, Донеччині та Луганщині. На його грудях біля серця було татуювання тризуба з розірваними ланцюгами, що символізувало вільну Україну.
Сергія Радька поховали на Алеї Слави у Сарнах. Посмертно він був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня та навічно зарахований до списків особового складу 27-го прикордонного загону.
Нещодавно родина бійця відкрила музей на його честь у власному обійсті, де зібрані особисті речі Сергія, фотографії, форма та військові артефакти, зберігаючи пам'ять про Героя.
Вічна шана і слава Сергію Радьку! Його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.