В одному з районів області водяться рідкісні види рептилій
деться про одних із найбільших та неотруйних змій у Європі. В останній період закарпатці знімкують цих, майже "удавів", не рідко поряд з обійстями. Вони досягають чималих розмірів, однак ж абсолютно безпечні й не становлять загрози життю людини.
Цьогоріч закарпатці повідомляють про справжнє нашестя гадів у лісах й на подвір'ях. За словами краян, їх виявляють у шафах, під килимами в оселях тощо. А днями вуж заповз до будинку пані Марії на Перечинщині. Змію зловили на етажерці із книгами. Зі слів жінки, поряд з будинком є ліс й потічок. Не рідко змії повзуть на город та подвір'я. Однак побачити плазуна під своїм ліжком, ґаздиня не сподівалась:
- Я думала, що дістану інфаркт. Перестелюю ліжко, пораю і бачу як повзе щось прямо біля ноги, то був гад. Я запитала. На мій крик збіглися діти і чоловік, — розповідає Марія. - Налякав мене вуж. Його ми зловили на етажерці із книгами, встиг туди заповзти, — розповідає закарпатка. - Змію відпустили надвір, бо неотруйна, як виявилось — каже Марія.
А от на Берегівщині не рідко на подвір'я заповзали й гадюки. Про один із таких екземплярів, знайдених місцевим жителям, ми писали у попередній публікації.
Не рідкістю у цьому районі також є і полози. Найбільше, за свідченням очевидців, їх можна побачити поряд із озером "Дийда". За однією з легенд, ще й по сьогодні на дні водойми живе "чорний шаркань", що лякає відпочивальників.
Царя змій Карпат вдалося впіймати на камеру і цього разу у Берегівському районі. Світлиною поділились у тематичні й спільноті
Полоз ескулапів, полоз лісовий (Zamenis longissimus) — неотруйна змія з роду Полоз-заменіс родини Полозові (Colubridae). Інша назва «лісовий полоз».
Опис
Загальна довжина досягає 225 см. Тулуб стрункий. Кінчик морди закруглений. Навколо тулуба є 23 рядка лусок. Черевних щитків у самців — 195–236, у самок — 207–248. Ці щитки утворюють чітко виражене ребро на боках черева. Підхвостових щитків у самців — 60-85 пар, у самок — 60-100. Анальний щиток розділений. Лусочки передньої частини тулуба гладенькі, у задній частині тулуба вони мають слабко виражені реберця, особливо добре розвинені у самців.
Спина має оливково-буре, жовтувато-кремове, яскраво-коричневе або сіро-коричневе забарвлення. Деякі лусочки мають білі краї, що створює тонкий сітчастий малюнок.
Черево — перламутрово-біле, або сіре, у самок часто яєчно-жовте з темними плямами, які іноді зливаються, тоді черево стає чорним. Голова звнерху однокольорна без плям, з боків позаду рота розташовані нерізкі білуваті плями, які доходять до потилиці. Нерізко чорна смужка тягнеться також від заднього краю ока до кута рота.