В мережі шахраїв: Як Закарпаття бореться з кіберзлочинністю
Показник онлайн-злочинності на Закарпатті не високий, кажуть у кіберполіції. В середньому на добу надходить до семи заяв. Але статистика низька ще й тому, що місцеві просто не звертаються до правоохоронців, пробачаючи шахраям ошуканство.
Попри це, було й кілька гучних справ про які говорила чи не вся область. В інтерв’ю Mukachevo.net розповів Владислав Антонов – інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Закарпатській області. про найпоширеніші онлайн-махінації в які потрапляли закарпатці, як їх розслідує поліція та чи реально затримати злочинця й повернути втрачені кошти потерпілим.
Найчастіше місцеві потрапляють на гачок зловмисників, сприймаючи їх працівниками банків. Особливу довіру, каже фахівець, викликає у людей номер телефону, що починається з «044». Бо звикли, що це так званий «міський» номер. Такого, кажуть, вже не існує. Це все інтернет-телефонія, яку може використовувати кожен бажаючий.
«Злочин легше попередити ніж розкрити, тому якщо ви у чомусь сумніваєтесь, подумайте двічі, тричі, можете подзвонити кіберполіції, або зателефонувати у службу підтримки, якщо це стосується банку.
Дуже цікавий кейс був, коли зателефонували людині у Вайбер, представились службою підтримки, умовно, банку, і саме цікаве, що не просто виманили в неї кошти, а отримали доступ до банку. Шахрай змусив її навіть натиснути «одиничку» по телефону і вона перераховувала кошти на підконтрольні шахраям рахунки. І таких прецедентів було кілька на Закарпатті.
Був популярний вид шахрайства, як авто для ЗСУ. Волонтер збирає кошти на автомобіль, знаходить його на OLX, або на якомусь іншому маркетплейсі за заниженою ціною. Волонтер його купує, відправляє кошти за реквізитами, і продавець зникає. Після цього всі підозри на волонтера…
Третій, самий наймасштабніший – це допомога від ООН. Десь на початку повномасштабного вторгнення, дійсно була виплата від ООН. А згодом зловмисники створювали свої повідомлення та виманювали гроші у людей.
Був випадок, коли ошукали матір військовослужбовця, який загинув на війні. На суму сім з половиною мільйонів гривень. Тоді, якщо не помиляюся, було проведено 60 обшуків по Україні. Шахрая ми знайшли, він вже в СІЗО. На жаль, жінка стала жертвою за рахунок того, що сама шукала, куди інвестувати грошові кошти», - розповідає Владислав Антонов – інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Закарпатській області.
Родичі військових нині під особливим прицілом шахраїв, кажуть у кіберполіції. Користуючись вразливим станом людей, рідні яких у полоні, зникли безвісті або загинули, зловмисники телефонують з пропозицією визволити їх за гроші або допомогти у поверненні тіла. Та після отримання коштів, просто зникають. Бувають навіть дзвінки з росії. Звідти телефонують не тільки з метою заробити, а просто підірвати моральний дух людини.
«Кіберполіція разом з волонтерами розробила проєкт «Брама», де ми намагаємося заблокувати інформацію в якій розповсюджують персональні дані наших громадян або родичів військовослужбовців. Люди з Росії дзвонять їм з метою жарту, підриву морального духу, або дестабілізації їх морального стану. До прикладу телефонували з погрозами деяким людям, які проживають на Закарпатті. Уних є родичі в Росії. Телефонували з відтіля і пояснювали, що знають, де живуть родичі і у них буде проблема, якщо людина не буде з ними співпрацювати. Тобто навіть такі дзвінки бувають» - каже Владислав Антонов.
Великих масштабів набула й нещодавня історія з подвоєнням вкладень у криптовалюту, розповідає фахівець. Щоб викликати у людей довіру, зловмисник спочатку й справді подвоював суми. Та згодом, зібравши гроші від майже пів тисячі закарпатців – зник.
«Станом на зараз розслідування іде, тому я не можу надавати всю інформацію з цього приводу. Знаю, що більше всього заявників було з міста Мукачева. Якщо не помиляюсь, в Телеграм була створена група з потерпілими, у ній було біля 400 людей. Точну цифру вам зараз не скажу, але було близько 100 заяв офіційно. Наразі розуміємо, де знаходилась людина в моменті, коли це все розпочиналося, але процесуально наздогнати це дуже складно, на цей час вона може вже переїхала в інший регіон. Загалом Закарпаття спокійний регіон. Не знаю з чим це пов’язано, можливо люди тут більш набожні. Тут дуже рідко звертаються до правоохоронних органів. Цікаво, що деякі закарпатці звертаються не для того, аби повернути вкрадені кошти, а більше аби покарати зловмисника. Буває проблема в самих заявниках- вони пишуть заяви, а згодом просто зникають» - розповідає поліцейський.
Не менше галасу в Мукачеві наробила й історія з погрозами терактів у школах. І хоч тоді зловмисник не виманював від людей гроші – очевидно теж намагався підзаробити, припускають правоохоронці. Кажуть, це ще одна популярна схема: в короткі терміни набрати велику кількість підписників у телеграм-каналі й згодом його продати.
«Все, що я можу сказати - це те, що немає дійсної загрози. Ми знаємо хто ця людина. Вона за кордоном, але у рамках слідства не можемо нічого більше розголошувати. Ця історія набула розголосу лише через велику кількість підписників, що переважно були школярами. На відміну від Сполучених Штатів, у нас немає закону, який обмежує в тій чи іншій діяльності. Тобто ти можеш народитися, взяти телефон і зареєструвати соціальну мережу. Бо немає жодного закону, який буде тобі це забороняти. Тому ми повинні бути обачними у таких ситуаціях: якщо взяти будь-яку фотографію з тієї групи і перевірити через Google, то ми побачимо, що всі фото є у відкритому доступі, тобто вони не унікальні, не зроблені погрожувальником. Бувають випадки, коли людина просто хоче таким чином набрати аудиторію у групу Телеграму, аби потім її продати. Якщо ви стали свідком такої групи, не потрібно її розповсюджувати серед друзів чи знайомих. Перш за все, потрібно повідомити в правоохоронні органи» - розповідає Владислав Антонов.
Щоразу працівники кіберполіції реагують й на псевдомінування шкіл на Закарпатті. Телефонують з такими заявами переважно з росії або Білорусі. Мета цих дзвінків, кажуть фахівці - розхитати ситуацію в Україні, посіяти паніку або спробувати відволікти увагу спецслужб від важливих справ.
Загалом, кажуть, кіберпростір – ще один великий фронт, де ворог активно атакує. Саме для цього, за словами фахівців, були створені проєкти типу «Брама» чи «Мрія», де люди долучаються для того, щоб блокувати розповсюдження ворожої інформації: фейкової, неправдивої або розповсюдження інформації про персональні дані українців.
«Також, створений нещодавно відділ Управління в департаменті захисту критичної інфраструктури, націлений на захист органів критичної інфраструктури та документування тих людей, які виконують свої обов'язки недобросовісно у роботі з тендерами, закупками, і т.д. Окрім того, займаємося документуванням тих чи інших злочинів: беремо участь безпосередньо в інформаційній війні, відбиваємо хакерські атаки.
Ботоферм на території України дуже багато. В тому числі Закарпаття не є винятком. Створюються ці ботоферми не з злим замислом, в основному для заробітку чи політичних цілей. Бувають для поширення неправдивих новин. Багато ботів створюють для публікації неправдивої інформації щодо військових дій. Приклад TikTok. У ньому дуже багато ботів» - стверджує інспектор відділу протидії кіберзлочинам на Закарпатті.
Завдяки профілактичним заходам в інтернет-просторі, кіберполіція постійно фіксує різні правопорушення: від провокаційних публікацій та фейків про війну до серйозних кримінальних злочинів.
«В ході моніторингу, якщо ми виявляємо якусь протиправну діяльність, тоді по рапорту можемо зареєструвати кримінальне провадження. Тобто, по суті, наш рапорт буде виступати, як звернення. Це можуть бути злочини неприватного характеру. Наприклад, розповсюдження дитячої порнографії. Або ж, наприклад, розслідування тих «Онліфансів», з одного боку, дійсно смішно, бо це не є зухвалим злочином, а з іншого боку, був випадок в Полтаві, коли людина приїхала з-за кордону, їздила по селам, збирала дівчат. Два-три тижні спілкувалася з ними по телефону, потім каже, «поїхали до мене в місто жити» і вони погоджувалися. Там їх накачували наркотиками, тримали на квартирі та транслювали у Європу. Якщо б не займалися моніторингом і відпрацюванням тої чи іншої інформації, ніколи в житті не потрапили б на нього» - розповідає поліцейський.
Та це, переконують, стосується лише інформації, що є у відкритому доступі. Стежити за особистими листуваннями або прослуховувати мобільні телефони кіберполіція не може.
«Перш за все ми повинні розуміти, що всі соцмережі та месенджери мають власника. До прикладу, компанія Мета (Фейсбук) розташована у США, а також Ірландії. Саме туди відправляються всі запити або ухвали з Євросоюзу і в них є чіткий регламент співпраці з правоохоронними органами. Інформацію, яка стосується здоров'я чи життя дітей, теракти -вони розглядають терміново. Все інше вони надають по ухвалі свого суду. Спочатку ми повинні звернутись з ухвалою до нашого суду, після цього ми відправляємо міжнародне правове доручення з перекладом та з витягом з нашої статті кримінального кодексу до суду тієї країни, де знаходиться офіційне представництво. Вже той суд розглядає запит та погоджує його чи ні. Чи можемо ми отримати доступ до листування? Так можемо, але чи можемо сказати, що це швидко?Такі випадки, як шахрайство можуть займати кілька років. Ми за вами не слідкуємо, не читаємо ваші особисті переписки, адже це порушує чинне законодавство Конституції України. Іронічно, що отримати інформацію від державних вебресурсів іноді складніше, ніж іноземних» - розповідає Владислав Антонов –інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Закарпатській області.
Проте, шахраї Конституцією не керуються і тому, якщо нехтувати правилами безпеки у соцмережах – вони можуть легко заволодіти чужим обліковим записом, кажуть фахівці. До того ж, механізм цей нескладний.
«Шахраї використовують фішинг. До прикладу, вам приходить повідомлення від вашого знайомого, який пише: «проголосуй за мене, я там беру участь в конкурсі танців і твій голос дуже важливий для мене». Ви переходите за цим посиланням, а там дійсно голосування і фото ваших знайомих. Але щоб проголосувати, ви повинні авторизуватись через Месенджер чи Телеграм. Тут ви вписуєте свої дані, і дійсно голосуєте, але зловмисник вже перехопив ваш логін та пароль. У деяких випадках не допомагає вже і двофакторна автентифікація» - каже чоловік.
Ситуація із безпекою віртуального спілкування особливо загострилася після повномасштабного вторгнення. Зросла кількість кібератак, почастішали зламування сторінок у соцмережах. Нині жоден додаток, переконують фахівці, не можна назвати абсолютно безпечним. За потреби, хакери зможуть отримати особисте листування з будь-якого месенджера.
«Загалом, найбезпечніші додатки це ті, які особисто створені вами, наразі є багато фреймворків, які дозволяють створити всі телефонії чи месенджери. Що стосується безкоштовних додатків, то ви можете використовувати навіть той же самий умовний «Сигнал», Телеграм, WhatsApp чи будь-який месенджер. Якщо бути реалістами, то WhatsApp збирає якусь інформацію про нас, Телеграм збирає якусь інформацію про нас, «Сигнал» також збирає якусь інформацію про нас, і цю інформацію може хтось отримати. Хоча сумніваюсь, що комусь будуть цікаві ваші переписки» - розповідає Владислав Антонов.
Департамент кіберполіції функціонує у структурі Національної поліції України. Станом на зараз він налічує близько 600 працівників: це і оперативні співробітники, і сервісна служба, канцелярія та інші. З них на Закарпатті працюють біля 20 людей. На офіційному сайті Кіберполіції, у розділі “Контакти”, можна обрати свій регіон і побачити контактний номер потрібного відділення.