Кожен з нас має поставити собі просте запитання: а що я зробив заради того, аби коронавірусна інфекція забралася з України назавжди?

На офіційному сайті Закарпатської ОДА, опублікували статтю Андрія Буряк, над якою варто задуматися.
Літня пора, яка зазвичай асоціюється з відпустками, розвагами та канікулами, цього року приносить неприємні сюрпризи. Причому цей «літній врожай» охоплює все більшу кількість країн світу.

Мова, звісно, йде не про яблука та кавуни, а про епідемію COVID-19, яка продовжує забирати людські життя. Хвороба не зважає ані на національність, ані на матеріальне становище. Наприклад, німецька медична асоціація Marburger Bund вже заявила про початок другої хвилі епідемії коронавірусу. Крім того, другу хвилю епідемії очікують у Польщі, Нідерландах та Франції.

На жаль, Україна у цьому питанні не пасе задніх. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що нова хвиля коронавірусної хвороби підступає до нашої країни значно швидше, ніж очікувалося. Дійсно, новина невтішна. Адже Україна докладає чималих зусиль для того, аби подолати епідемію.

Разом з тим, на поверхню знову виходить фактор відповідальності, а радше – безвідповідальності більшості представників нашого суспільства. Наприклад, в Іспанії та в Італії люди послідовно дотримуються правил карантину та сприймають відповідні обмеження з розумінням, адже життя важливіше за будь-які тимчасові труднощі. Водночас в Україні, попри самовіддану працю медиків, схоже, досі не зрозуміли тих загроз, які несе епідемія коронавірусу. Можливо, часткову роль у нехтуванні простими правилами грає недостатня жорсткість покарання за їх порушення? Якщо в Іспанії порушник карантинного режиму мусить сплатити чималий штраф, то в Україні покладаються радше на совість людини. Звісно, поліція має право оштрафувати за порушення карантину, але здебільшого покладаються на совість та відповідальність людини. І якщо на сплату штрафу ще можна нашкребти готівку у гаманці, то з совістю виникають великі проблеми. У порушника одразу з’являється безліч аргументів, чому він нехтує правилами карантину. Це і масонські ложі, які хочуть володарювати Всесвітом, і таємні бактеріологічні лабораторії, де вирощують гігантських щурів-мутантів, і підступна технологія 5G. От тільки така людина у припадку гніву забуває подивитися у люстерко, аби зрозуміти, що насправді все залежить лише від неї. Адже у такій ситуації вся відповідальність лягає саме на людей.

Треба розуміти, що виконання елементарних правил гігієни, масковий режим та дотримання дистанції може врятувати тисячі життів. І для цього не треба залучати загони спецпризначенців, скликати наукові конференції чи звертатися до міжнародних фінансових організацій. Всі ми можемо захистити своїх родичів та друзів від смертельної небезпеки, маючи на руках найголовніший козир – відповідальність. Ця відповідальність лежить на кожному з нас.

Варто зазначити, що держава досить оперативно відреагувала на виклики, які поставила перед Україною коронавірусна інфекція. Зокрема, значно збільшено кількість тестувань. Сьогодні Україна посідає 28-е місце у світі за кількістю тестувань на наявність коронавірусу. Якщо у березні робили лише 200 тестів на тиждень, то сьогодні цей показник зріс до 120 тисяч. Наша країна наблизилася до рівня Польщі за кількістю тестувань на душу населення. Для лікування хворих на коронавірус використовується весь арсенал медичної апаратури, зокрема, апарати штучної вентиляції легень. Апаратура здебільшого застаріла, тому доводиться «витискати» з неї максимальну потужність. Проводяться випробування препаратів «Корвітин» та «Квертин», які демонструють позитивний вплив на перебіг коронавірусної хвороби.

Завдяки вчасно вжитим заходам в Україні вдалося зберегти низький рівень летальних випадків внаслідок COVID-19. Карантинні заходи вберегли нас від трагічних подій, через які пройшли Італія та Іспанія.

Але сьогодні ми стоїмо на порозі другої хвилі епідемії коронавірусної хвороби. Кожен з нас має поставити собі просте запитання: а що я зробив заради того, аби інфекція забралася з України назавжди? Нам бракує жорсткості та вимогливості до самих себе. Кому ми зробимо гірше, якщо нишком-тишком знімемо медичну маску у магазині? Лише собі та своїм найдорожчим людям. Адже поряд можуть знаходитися носії хвороби, які про неї навіть не підозрюють. Людина може вести повноцінний спосіб життя, займатися спортом і навіть не підозрювати, що вона інфікована коронавірусом.

Точно так і кожен з вас, шановні читачі, може переносити цю смертельну заразу. І страшно навіть уявити, якщо ви, самі того не усвідомлюючи, «подаруєте» коронавірус свої дитині або бабусі.

«Група ризику» - це не пусті слова, не фігура мови, яку вигадали задля гарної приправи лікарської термінології. Краще надягнути медичну маску, ніж потім все життя карати себе за необачність, стоячи біля могили рідної людини. Реальність диктує нам свої правила.

Схоже, що коронавірус не збирається залишати Україну. Але це не привід для паніки та песимізму. Варто згадати, що навколо живуть такі ж самі люди, як і ви. І всі вони заслуговують не меншої поваги, ніж ваша діамантова персона. Один з найголовніших проявів поваги – це прийняття загальних правил та вміння йти на діалог. Дотримання маскового режиму та обмеження на відвідання улюблених місць відпочинку – це одна з форм такого діалогу, у якій проявляється рівень цивілізованості суспільства. Адже ми так прагнемо бути повноправною частиною Європи! А Європа починається, перш за все, з цінностей взаємоповаги та порозуміння. Якщо ми продовжимо нехтувати елементарними правилами карантину, то про яку європейську культуру може йти мова?

Маємо пережити другу хвилю епідемії COVID-19 з честю і гідністю. Немає жодних сумнівів, що Україна вийде з цієї битви переможцем. І наша перемога залежить, перш за все, від дотримання жорстких, але справедливих правил. Українцям під силу витримати цей іспит, головне – не розслаблятися, і пам’ятати, що носіння медичної маски та соціальна дистанція – це не догма, а надійна зброя у нашій боротьбі з коронавірусом.