“У три, навіть в чотири рази” В Україні готують масові скорочення. Хто залишиться без роботи

березня 10 / 2018
“У три, навіть в чотири рази” В Україні готують масові скорочення. Хто залишиться без роботи

У суддівському корпусі України назріває черговий скандал. Старт йому був покладений 5 березня, передає Корупція.Інфо

В цей день Державна судова адміністрація спустила на місцеві господарські суди країни варіант нового штатного розкладу.

Цим документом передбачається залишити без змін «штатку» тільки одного госпсуду України, а також збільшити на 15% кадровий ресурс столиці. В інших же регіонах кількість суддів скоротять у 2-4 рази.

Причому, у юридичних колах поширена думка, що аналогічним скорочень незабаром будуть піддані не лише господарські, а й інші суди. Ініціатором цих змін називають Адміністрацію президента, яка таким чином намагається отримати ще один важіль тиску на суддів.

«Країна» розбиралася, що означають чергові революційні наміри у судовій системі і до яких наслідки вони можуть призвести.

Березневі заготовки ДСА

Як розповіли «Країні» у прес-службі Державної судової адміністрації, розсилка «шахматки» з зазначенням чисельності складу місцевих господарських судів дійсно відбулася буквально перед початком З’їзду суддів. Більш докладні коментарі автору цих рядків на Липській пообіцяли надати пізніше (редакція їх оприлюднить після отримання відповідей).

Втім, варіант штатної чисельності, завдяки джерелам в суддівському корпусі, опинився в розпорядженні редакції.

Він передбачає встановлення ліміту суддів для 25 працюючих місцевих судів господарської юрисдикції (за винятком господарських судів в АР Крим і Севастополі, які виведені за дужки). Їх до ДСА охрестили категорією «модельне кількість суддів», сумарна кількість яких має становити 397 осіб.
“У три, навіть в чотири рази” В Україні готують масові скорочення. Хто залишиться без роботи


Варіант штатного розкладу, розісланий Державною судовою адміністрацією в господарські суди України, джерело фото: «Країна»

Відомості наших джерел про автентичність «шахматки» фактично підтвердив напередодні керівник Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Виступаючи перед делегатами З’їзду суддів, він заявив — ДСА направила в усі суди відразу дві розкладки. Йдеться про розрахунок строків на розгляд «модельного» (зразкового) справи і нормативної чисельності штату суддів.

При цьому саме від госпсудів на Липській заздалегідь чекали найбільш жорстку критику.

«Я думаю, що для окремих судів, зокрема, господарської юрисдикції в першій інстанції, буде кілька шоковий стан. Тому що нормативна чисельність, яка планується, значно менше нинішньої. Ми це зробили, щоб ви розуміли, звідки беруться розрахунки і звідки взялася нова нормативна чисельність. Основний показник – це статистика за минулий рік», — наводить слова Холоднюка «Судово-юридична газета».

Як і чому змінювали кількість суддів господарської юрисдикції

Що ж повинно було шокувати суддів господарських судів? Для цього следут звернутися до історії питання про те, яким чином комплектувалися ці суди, які займаються розглядом спорів у сфері эконоческих правовідносин.

Екс-міністр юстиції Олена Лукаш каже «Країні», що курс на збільшення штатної чисельності господарських судів в Україні було взято з середини-кінця 90-х років. Цей процес був пов’язаний з початком відновленням економіки, приватизацією і первинним накопиченням приватних капіталів. Зважаючи чого затребуваною виявилася спеціалізація господарських судів, покликаних вирішувати корпоративні спори, справи про банкрутство, а також виносити вердикти у справах, що стосуються прав власності (в тому числі інтелектуальної) і землі.

«Госпсуди мали справу з реальною економікою. Їх рішення могли як забезпечити приплив інвестицій, так і приректи міста і села на вимирання, якщо банкрутом визнано місцеве підприємство», — каже «Країні» один із суддів у відставці.

У підсумку, до початку 2011 року Державна судова адміністрація своїм наказом затвердила загальну чисельність господарських судів всіх інстанцій у кількості 1175 суддів. З них на 27 судів господарської юрисдикції в першій інстанції доводилося 760 «багнетів».
“У три, навіть в чотири рази” В Україні готують масові скорочення. Хто залишиться без роботи


Але вже після подій Евромайдана на Липській відразу чотири рази змінювали дане штатний розклад.

Хроніка скорочень: мінус Крим, частину Донбасу і чистка в регіонах

Спочатку ці пертурбації були пов’язані з перетасовуванням кількості суддів у 5 господарських судах першої інстанції, потім — скорочень у два дуже швидко 20 посад суддів Вищого госпсуду і точкового зменшення «квот» для чотирьох палаців відправлення правосуддя.

Після цього суддів господарської юрисдикції в першій інстанції виявилося 751 бойова одиниця. Втім, ці новації не порушували кардинально сформовану роками цілісну картину. На відміну від наказу ДСА №842 від 8 серпня 2017 року.

Цим актом закріплені норми про те, що з 1 вересня минулого року в 25 працюючих господарських судах першої інстанції (без Севастополя і Криму), встановлюється загальна чисельність суддів у кількості 619 осіб. А з урахуванням 225 служителів Феміди, які відправляють правосуддя в Апеляційних госпсудів — сумарний склад (без урахування ВГСУ) склав 844 судді господарської юрисдикції. Така штатна чисельність називалася в ДСА оптимальною, або ж — «модельної».

Звірення цифр показує, що 75 квот «вивільнилися» після того, як в загальний залік перестали вважати два госпсуду анексованого Криму, а також частини непідконтрольної Україні території Донбасу. Всі інші суди першої інстанції (за винятком Києва) сумарно «поскубли» на 66 кадрових одиниць.

В результаті склалася така картина кадрового наповнення господарських судів першої інстанції:
“У три, навіть в чотири рази” В Україні готують масові скорочення. Хто залишиться без роботи


З урахуванням «шахматки» зразка березня 2018 року, в неї мають намір внести суттєві зміни. І урізати квоти суддям першої інстанції з 619 до 397 осіб.

Запропонована чисельність складу суддів місцевих господарських судів, на 36% нижче за позначку, закріпленої наказом ДСА півроку тому. А якщо порівнювати її з епохою президентства Віктора Януковича, то контраст ще більш істотний — пускають під ніж половину людей у мантіях.

Фартовий Київ і ПП в глибинці

При цьому, без змін залишається чисельний склад лише одного суду в Дніпропетровській області. Ще більше пощастило Києву, якому «накинули» 18 штатних одиниць.

Що ж стосується інших регіонів, то ситуація виглядає більш песимістично:

на третину пропонують «стиснути» чисельність господарських судів у Київській та Черкаській областях;
у півтора рази скоротити кількість суддів у Запорізькій, Одеській та Херсонській областях;
вдвічі зменшити персонал господарських судів в 11 регіонах — Вінниці, на Волині, в Житомирі, Закарпатті, Кіровограді, Львові, Миколаєві, Полтаві, Рівному, Сумах та Харкові;
в 3-4 рази «зрізати» штат суддів у господарських судах першої інстанції відразу 7 областей — Донецької, Луганської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської.
У підсумку, відразу в семи регіонів ДСА планує скоротити штат суддів госпсудів до 6 «багнетів», а в Тернополі та Чернівцях — і того менше. Серед суддів в ходу жарти — мовляв, незабаром справи в цих регіонах просто буде розглядати нікому.

«Просто уявіть, одна людина у відпустці, двоє захворіли, і все — гасіть світло!», — кажуть критики нововведення ДСА.

У теж час Холоднюк, виступаючи на З’їзді суддів вважає, що для судів перерахували навантаження виходячи з цифр минулого року. Тобто, за логікою ініціаторів скорочень, воно є обґрунтованим, тому що скорочується кількість розглянутих справ у господарських судах.

«Ще один спосіб підвісити на гачок»

У теж час, опитані «Країною» колишні і діючі судді господарських судів висловили здивування пропозицій з Липській.

«Цифри як по штатній чисельності, так і за модельним справах взяті буквально зі стелі. Якою може бути розрахунок, якщо два місяці, як набрали чинності нові процесуальні кодекси, за яким процедура розгляду справ однозначно збільшиться?», — говорить один із суддів, який погодився дати свою оцінку тому, що відбувається на правах анонімності.

Судді наводять таку статистику. Зниження числа звернень в госпсуди склало за останні роки 23% (а скоротити число суддів планують майже на половину). При цьому навантаження на кожного суддю залишилася фактично незмінною, або навіть зросла, так як збільшилися строки розгляду справ господарської юрисдикції. Якщо в 2015 році цей процес укладався у всіх трьох інстанціях у сім місяців, то сьогодні досяг позначки в дев’ять. Про які терміни буде йти мова в разі імплементації пропозицій Липській, покаже лише практика.

Факт того, що «шахматку» готували на підставі ще старого КПК, визнають і в ДСА. Тут заздалегідь вказують, що готові підкоригувати свої розрахунки з урахуванням зауважень суддів.

«Ми ще будемо проводити консультації, наскільки збільшаться терміни розгляду справ зважаючи нового процесуального законодавства», — заявив Зеновій Холоднюк.

У суддівському корпусі цим обіцянкам вірять не всі. Серед юристів зустрічається думка про те, що за тотальним скороченням суддів насправді коштує не стільки Державна судова адміністрація, а її куратори на Банковій.

Який таким чином за погодженням з главою держави таким чином в черговий раз намагається підвісити на новий гачок відправників правосуддя де-юре і так ліквідованих з кінця минулого року судів.

«Чим менше залишиться вакансій, тим більш чуйними будуть судді до побажань Банковій, підконтрольні якої структури і будуть проводити відбір суддів — хто залишається, а хто ні, — сказав «Країні» один із суддів. — Адже одна справа, коли чисельний склад нових суден приблизно дорівнює складу суден розформованих, а інша справа, коли судді розуміють, що кожен другий з них не пройде це сито. І, природно, в такій ситуації будь-яке побажання АП буде виконуватися. Холоднюк, до речі, зізнався, що 40 відсотків суддів відбір не пройдуть. І нікому не хочеться потрапити в ці 40 відсотків знедолених. Підсумком скорочення числа госпсудів стане відбір у них виключно відданих нинішньої влади кадрів».

З іншого боку, вже висловлюються думки про те, що на історії з скороченням в ДСА хочуть «збити» з суддів госпсудів грошей. Один зі співрозмовників «Країни» так описує цю можливу схему: «Можуть намагатися в обмін на винагороду пропонувати збільшувати кількість штатних одиниць в судах».

«Одним з основних предметів діяльності господарських судів є здійснення правосуддя у спорах між юридичними особами, — говорить Олена Лукаш, екс-міністр юстиції і адвокат. — Це, як правило, спори про активи. І, природно, вони важливі для будь-якого бізнесмена. Особливо, якщо він президент України. Контроль за цими судами — єдина мета судової реформи і прийдешніх скорочень та ротацій в господарських судах. Схема з кадрового захоплення госпсудів і перетворення їх у свої жертовні вівтарі, безумовно заслуговує уваги: бізнесмени при владі планують призначати собі суддів з метою зміцнення особистого добробуту».

Один з діючих суддів господарського суду першої інстанції називає розіслані пропозиції спробою остаточно поставити суди під контроль Банкової.

«Максимально брутально і жорстко влада намагається максимально підпорядкувати її незалежно від юрисдикції цивільну, кримінальну, господарську. Всі ці люстрації, закони про возобновлени довіри до судовому гілки влади, кваліфікаційні оцінювання, перевірки майна, зміни в Конституцію і «реформи» — одного поля ягоди. Б’ють по суддям, а паралельно — закривають доступ людей до правосуддя. Для цього підвищують судовий збір, ускладнюють процес, збільшують строки розгляду справ, а тепер — зменшують кількість суддів. Не думайте, що все обмежиться госпсудами, те ж саме чекає і створені окружні суди. Глобально, все робиться для того, щоб у людини не було можливості прийти до суду», — каже суддя.
Категорія : Гарячі Новини


Loading...
загрузка...



Залишити Коментар