Річки Закарпаття обміліли до історичного мінімуму: область шукає спосіб врятувати водні ресурси
3 вересня 2026 року, Закарпаття
— Ірина Тополя
На Закарпатті б’ють на сполох через критичне обміління річок та водойм. Більшість річок області нині мають найнижчі показники водності за весь період спостережень із 1945 року. Навіть опади, які час від часу випадають у регіоні, поки не дозволяють суттєво відновити рівень води.
Проблему обговорили під час засідання постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів, агропромислового комплексу та розвитку села. Засідання провів голова комісії Георгій Горват.
Чому Закарпаття втрачає воду
За словами фахівців, серед основних причин маловоддя — зміни клімату, дефіцит опадів, перерозподіл стоку та надто швидке проходження води, через що вона не встигає накопичуватися у водоносних горизонтах.
Одним із головних завдань нині є пошук механізмів, які дозволять утримувати та накопичувати воду в руслах річок, а також ефективніше використовувати її у періоди посухи.
Особливе занепокоєння викликає стан високогірних водойм Закарпаття.
Синевир також стрімко втрачає воду
Окремо під час засідання говорили про ситуацію з озером Синевир. Директор Національного природного парку «Синевир», депутат Закарпатської обласної ради Микола Дербак звернув увагу на негативну тенденцію обміління водойми.
За його словами, високогірне розташування робить Синевир особливо вразливим до кліматичних змін. Показовою є температура води: на глибині 14–15 метрів вона нині сягає близько +19 °С, тоді як раніше цей показник становив приблизно +14 °С.
Такі зміни, наголошують фахівці, можуть мати серйозні наслідки для унікальної екосистеми озера.
Вільшанське водосховище втрачає водне плесо
Ще однією проблемою є Вільшанське водосховище. Його рівень періодично знижують під час проведення технічних робіт. У результаті водойма втрачає кілька гектарів водного плеса, що негативно позначається на рибі та водній рослинності.
Екологи наголошують, що під час таких робіт необхідно обов’язково враховувати можливі наслідки для водних екосистем.
Водночас представники водного господарства повідомили, що через маловоддя вже вживають заходів для зменшення обсягів дозволеного забору води та обмеження водокористування для окремих категорій споживачів.
При цьому питне водопостачання населення не обмежується.
Депутати також наголосили на важливості не допустити обмежень водопостачання для агровиробників, оскільки це може негативно позначитися на зелених насадженнях та врожаї.
Як планують накопичувати воду на Закарпатті
Під час засідання учасники розглянули цілий комплекс можливих рішень — від рибогосподарських заходів до створення спеціальних систем акумулювання води.
Серед перспективних варіантів — будівництво акумулюючих протипаводкових споруд та так званих сухих ємностей. Їх планують використовувати для утримання надлишкової води під час паводків із можливістю подальшого використання, зокрема для потреб сільського господарства та поливу.
За підсумками засідання депутати доручили Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА спільно з фахівцями Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса та іншими відповідними службами напрацювати пропозиції до Плану дій щодо врегулювання наслідків посухи, запобігання обмілінню річок та ефективного акумулювання водних ресурсів.
Говорили і про сміттєзвалища
Окрім проблеми маловоддя, під час засідання заслухали інформацію директора профільного департаменту ОВА Юрія Шпонтака щодо стану сміттєзвалищ області.
За його інформацією, значна частина полігонів уже заповнена приблизно на 80%. Учасники також обговорили заходи для запобігання пожежам та збереження довкілля на територіях об’єктів природно-заповідного фонду Закарпаття.
У засіданні взяли участь представники обласної ради, профільних департаментів та служб, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, управління Державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства, а також Закарпатського обласного центру з гідрометеорології.
Ситуація з водними ресурсами Закарпаття залишається складною, тож область планує перейти від реагування на наслідки посухи до системного управління та накопичення води.