Що робити насамперед при отруєнні
Харчове отруєння – це стан, викликаний вживанням їжі або напоїв, що містять хвороботворні мікроорганізми, токсини або хімічні речовини.
Причини отруєння
Найпоширеніші причини, що викликають харчове отруєння:
- патогенні мікроорганізми – бактерії та віруси найчастіше призводять до харчових отруєнь, особливо в літній період (Enterovirus, Rotavirus, Salmonella, E. coli, Listeria, Campylobacter ін). Цьому сприяють:
• недостатня термічна обробка продуктів – особливо м'яса, риби або яєць;
• крос-контамінація – передача мікробів з одного продукту на інший через недостатню гігієну під час приготування їжі;
• використання забрудненої води для приготування їжі;
• недотримання умов зберігання – порушення температурного режиму зберігання продуктів;
• вживання продуктів із простроченим терміном придатності;
- токсини – деякі види рослин та грибів містять отруйні речовини;
- хімічні сполуки – пестициди, гербіциди, важкі метали та ін. у воді чи їжі.
Важливо! Діти в закритих дитячих колективах найбільш схильні до кишкових інфекцій і харчових отруєнь. Масові випадки заражень також характерні для системи громадського харчування, особливо у літній період.
Симптоми отруєння
Прояви хвороби можуть відрізнятися за інтенсивністю та тривалістю, залежно від причини, що викликала цей стан. Зазвичай перші симптоми отруєння з'являються через кілька годин після вживання зараженої їжі чи отруйних речовин у ній. Найбільш поширені ознаки харчового отруєння:
• нудота, блювання та діарея – захисні механізми організму, спрямовані на виведення патогенних мікроорганізмів та отруйних речовин;
•дискомфорт і біль у животі – виникають внаслідок впливу мікробів на слизову оболонку травного тракту;
• лихоманка – підвищена температура при отруєннях потрібна для активації імунної системи та з інфекцією;
• головний біль, слабкість, м'язові болі – прояв інтоксикації.
Через блювоту та діареї організм втрачає багато рідини, що може призвести до зневоднення, особливо у маленьких дітей та літніх людей.
Важливо! При тяжкому отруєнні (грибами, деякими хімічними речовинами) симптоми розвиваються стрімко. Крім перелічених вище проявів, можуть виникати галюцинації, дезорієнтація у просторі, судоми, порушується робота серця та інших органів, можлива втрата свідомості. Такий стан потребує негайної госпіталізації.
Що робити при отруєнні насамперед?
При підозрі на харчове отруєння важливо забезпечити правильний питний режим. Внаслідок блювання та діареї розвивається зневоднення, посилюється інтоксикація організму: піднімається температура, прогресують слабкість та нудота. Рекомендації щодо регідратації (поповнення дефіциту рідини):
• при одноразовій блювоті та/або діареї – можна пити звичайну воду, чай чи несолодкий компот. Важливо в таких випадках не зловживати солодкими напоями. це може посилити блювоту та діарею;
• при повторній або безперервній блювоті та/або діареї – для відпоювання потрібні розчини електролітів, наприклад вода РеО, Регідрон, Іоніка або ін.
В активній фазі відпоювання (протягом перших 4 годин) слід буквально “наводнять” організм. Рекомендоване дозування – 50мл розчину електролітів на 1 кг маси тіла. Розчин кімнатної температури необхідно пити малими порціями, але часто.
Важливо! Якщо симптоми прогресують або загальний стан не покращився протягом 24 годин, необхідно звернутися за медичною допомогою.
Залежно від причини, що спричинила харчове отруєння, лікар може рекомендувати оральний прийом або внутрішньовенне введення лікарських препаратів. При легкій течії можливе лікування в домашніх умовах і прийом таблеток від отруєння, при тяжкому – часто необхідна госпіталізація та внутрішньовенне введення лікарських засобів.
Найбільш “популярні” препарати при отруєнні:
• протидіарейні засоби (Імодіум, Лоперамід);
• протиблювотні засоби (Ондансетрон, Церукал, Осетрон);
• сорбенти (Атоксіл, Ентеросгель);
• препарати електролітів для регідратації (Регідрон, Іоніка);
• антидоти при отруєннях хімічними речовинами (натрію тіосульфат, кальцію (фолінат) та інші.
Важливо! При отруєнні хімічними сполуками необхідно провести специфічну антидот-терапію препаратами, що нейтралізують дію отруйних хімічних речовин. Прийом антидотів також показаний при токсичному впливі деяких ліків, наприклад, у разі хіміотерапії при лікуванні онкологічних захворювань.