В Ужгороді відкрили пам’ятний знак, присвячений учасникам антикомуністичної революції 1968 року в Чехословацькій Республіці
Їх
Ініціатором та ідейним натхненником встановлення пам’ятника став депутат Закарпатської обласної ради Федір Шандор. Відкриття відбулося сьогодні, у День пам’яті жертв комуністичного режиму в Чехії та Словаччині у сквері Пам’яті жертв комуністичних диктатур.
У композиції скульптор Роман Мурник зобразив залізні ворота, пофарбовані у червоний колір (символ тоталітаризму) з отворами від бойових куль. З воріт звисають ланцюги як символ «залізного занавєсу».
Чехословаччина у 1968 році зробила спробу вирватися з-під влади комуністичного тоталітарного режиму. «Празька весна» – період політичної відлиги в ЧСР, що тривав з 5 січня до 20 серпня 1968 року і закінчився вторгненням у країну радянських військ та придушенням повстань. Ці події заклали підвалини звільнення Чехії у 1993 році, прискорили процеси загнивання й розкладу радянської тоталітарної машини.
Безпосередню участь у «Празькій весні» брали й закарпатці. Тисячі з них були репресовані, сотні – арештовані. Але через антикомуністичних прибічників у нашому суспільстві стала поступово утверджуватися ідея можливості реальних змін у тоталітарній радянській системі.
- Сьогодні ми віддаємо шану тим, хто не побоявся кинути виклик. Українці на повну відчули наслідки лещат комуністичного владарювання. До чого це призвело, бачимо зараз. Нас намагалися знищити як націю, народ, морили голодом, забороняли мову і культуру. Ми порвали кайдани. Це не сподобалося росії, яка далі хоче бачити нас рабами. Але ми народ вільних незламних людей. Переможемо, - сказав під час виступу голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.
На відкритті пам’ятного знаку були присутні меценатами проєкту, ужгородці Арсен Мелкумян та Сергій Ковач, заступники голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета і Василь Дем’янчук, керуюча справами облради Мирослава Ливч, депутатка Наталія Штефуца, перший заступник генерального консула Угорщини в м. Ужгород Ласло Віда, консул Словацької Республіки в м. Ужгород Роман Жатко, керівники міста, представники громадських організацій.
Ініціатором та ідейним натхненником встановлення пам’ятника став депутат Закарпатської обласної ради Федір Шандор. Відкриття відбулося сьогодні, у День пам’яті жертв комуністичного режиму в Чехії та Словаччині у сквері Пам’яті жертв комуністичних диктатур.
У композиції скульптор Роман Мурник зобразив залізні ворота, пофарбовані у червоний колір (символ тоталітаризму) з отворами від бойових куль. З воріт звисають ланцюги як символ «залізного занавєсу».
Чехословаччина у 1968 році зробила спробу вирватися з-під влади комуністичного тоталітарного режиму. «Празька весна» – період політичної відлиги в ЧСР, що тривав з 5 січня до 20 серпня 1968 року і закінчився вторгненням у країну радянських військ та придушенням повстань. Ці події заклали підвалини звільнення Чехії у 1993 році, прискорили процеси загнивання й розкладу радянської тоталітарної машини.
Безпосередню участь у «Празькій весні» брали й закарпатці. Тисячі з них були репресовані, сотні – арештовані. Але через антикомуністичних прибічників у нашому суспільстві стала поступово утверджуватися ідея можливості реальних змін у тоталітарній радянській системі.
- Сьогодні ми віддаємо шану тим, хто не побоявся кинути виклик. Українці на повну відчули наслідки лещат комуністичного владарювання. До чого це призвело, бачимо зараз. Нас намагалися знищити як націю, народ, морили голодом, забороняли мову і культуру. Ми порвали кайдани. Це не сподобалося росії, яка далі хоче бачити нас рабами. Але ми народ вільних незламних людей. Переможемо, - сказав під час виступу голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.
На відкритті пам’ятного знаку були присутні меценатами проєкту, ужгородці Арсен Мелкумян та Сергій Ковач, заступники голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета і Василь Дем’янчук, керуюча справами облради Мирослава Ливч, депутатка Наталія Штефуца, перший заступник генерального консула Угорщини в м. Ужгород Ласло Віда, консул Словацької Республіки в м. Ужгород Роман Жатко, керівники міста, представники громадських організацій.