Суд виправдав диякона, який відмовився від мобілізації

Право на свободу віросповідання, передбачене Конституцєю та включає в себе право на заміну виконання військового обовʼязку альтернативною невійськовою службою. Наразі в умовах воєнного стану це право не обмежене.

На це звернув увагу Тячівський районний суд Закарпатської області, який 20 березня виправдав чоловіка від звинувчень в ухиленні призову на військову службу під час мобілізації, повідомляє «Судовий репортер».

3 березня 2022 року, перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобовʼязаних, громадянин відмовився отимувати повістку на призов під час загальної мобілізації.

У судовому засіданні він винним себе не визнав. Пояснив, що відмовився з релігійних переконань і натомість подав заяву, в якій просив проходити альтернативну службу, зокрема зголосився виконувати громадські роботи. Однак йому пояснювали, що під час воєнного стану він начебто не має право на проходження альтернативної служби.

У матеріалах справи є довідка, видана головою керівного комітету Центру Свідків Єгови, релігійної організації «Релігійний Центр Cвідків Єгови в Україні». З документа вбачається, що обвинувачений із 2016 року є присвяченим охрещеним служителем Релігійного обʼєднання Свідків Єгови в Україні та призначений священнослужителем (дияконом).

Раніше цей чоловік уже близько двох років проходив альтернативну строкову службу, замість військової.

Працівник центру комплектування у суді говорив, що, на його думку, альтернативна служба діє тільки під час мирного часу і тільки коли це строкова військова служба, а не загальна мобілізація.

На початку березня 2022-го таке питання ще не було до кінця зʼясовано. Але після детальнішого вивчення законодвства Тячівська районна військова адміністрація визначила порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану. І зараз на обліку адміністрації перебуває 2500-3000 військовозобов`язаних, віровчення яких не допускає користування зброєю, в тому числі Свідки Єгови, і які мають право на заміну військової служби альтернативною.

Суд, проаналізувавши законодавство і матеріали справи дійшов висновку, що обвинувачений лише реалізував своє право на свободу совісті та віросповідання і на гарантоване йому Конституцією України право на проходження альтернативної (невійськової) служби.