Українське золото. Що чекає на Мужіївське родовище на Закарпатті?

грудня 26 / 2019
Українське золото. Що чекає на Мужіївське родовище на Закарпатті?
Історія видобутку золота в Закарпатті настільки заплутана і сповнена несподіваних поворотів, що про неї можна знімати серіал. Справжній кримінальний трилер, та такий захоплюючий, що відірватися від екрану буде неможливо.

Історія Мужіївського родовища в чому перегукується з історією країни. Тут і політика, і безгосподарність, і рейдерство. Епопея закарпатського золота триває вже майже 30 років, але навіть зараз поки рано говорити про хеппі енду.

Цю тему досліджував блогер Денис Казанский.

Давно хотів подивитися на єдине в Україні золоте родовище, і ось нарешті це вдалося. Правда, рудник зараз законсервований і не працює, тому потрапити туди не вийшло, зате вийшло подивитися на нову збагачувальну фабрику, а також поспілкуватися з найстаршими золотошукача, які працюють на родовищі вже три десятки років при всіх владах і власників, пережили різних керівників, і мріють тільки про те, щоб повноцінна робота родовища нарешті стартувала. Так, як це не смішно, з 1990 року, коли запаси в Мужієво були доведені і почалася їх промислова розробка, рудник в цілому пропрацював лише кілька років. За цей час було видобуто всього близько 1-2% запасів, так що можна вважати, що родовище золота в Мужієво ще фактично нове і не розроблене.

Золото на Закарпатті кустарним способом добували з давніх часів. Але промислова розробка стартувала тільки в 90-х. Фабрику і рудник будували кілька років. Налагодити видобуток золота на Закарпатті тоді дуже хотів президент Леонід Кучма. Як розповідає геолог Микола Гожик, який працює в Мужієво з перших днів розробки родовища, Кучма вимагав організувати першу виплавку золота на фабриці до виборів 1999 року, в яких він хотів перемогти. І вся робота по будівництву фабрики велася, виходячи з цього завдання.

У підсумку вимога Кучми було виконано, і перше золото вдалося отримати в 1999 році. Ось тільки через волюнтаристських вимог фабрика була побудована наспіх, працювала за застарілими технологіями, на старому обладнанні, яке збиралося по всій країні і звозилося на Закарпатті з різних державних підприємств. Через це виробництво благородного металу фактично виходило нерентабельним. З породи витягалася тільки половина міститься в ній золота, решта йшла в відвали разом з важкими металами.

Виробництво потребувало серйозного доопрацювання, але після відходу Кучми бажаючих займатися родовищем в вищих ешелонах влади не знайшлося, і в 2006 році рудник і фабрика фактично зупинили свою роботу. Незважаючи на те, що розвідані запаси золота становлять близько 50 тонн, а видобуто було лише близько 650 кг, що залишився метал так і залишається досі лежати в землі.

Іноземні інвестори намагалися заходити в Мужієво, але безуспішно. У 2003 році частина золотодобувної компанії купив австралійський інвестор Крістофер Баркер, компаньйоном якого був виходець з України, громадянин Канади Богдан Конецький. У 2004 році їх компанія «Zakar Resources» здобула 161 кг золота, а в 2005-му – вже 185, але потім почалися проблеми. Родовища стали «віджимати» структури, пов’язані з Василем Джарти, а керував захопленням його менеджер Олександр Маштепа. Почалися довгі суди і розгляди. Потім Джарти помер, і замість нього з’явився новий претендент на золото – бізнесмен Валерій Бредіхін, який за інформацією ЗМІ був близький до тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, але і він не протримався довго. Після революції 2014 року власники втратили вплив і продали активи компанії Avellana Gold Ltd, яка належить американському інвестору Брайану Севедж. Саме ця компанія і володіє рудником по сей день.

З приходом американця на руднику нарешті, після довгої перерви почалася повноцінна робота. Якщо люди Джарти і Захарченко, які билися за контроль над Мужіївським родовищем, в основному тільки судилися і ділили старі споруди 90-х років, то нинішній власник встиг за два роки побудувати з нуля сучасну збагачувальну фабрику.

Правда, сам рудник ще зруйнований, і вимагає відновлювальних робіт. За роки простою він був фактично покинутий, і не охоронявся. У цей період в штольні часто проникали місцеві мисливці за металобрухтом, які просто розграбували все це господарство. З штолень вирізали залізні арки, які тримали вироблення, і без яких багато вироблення обвалилися. Як кажуть фахівці, через це тепер у багатьох місцях працювати стало неможливо, і в цілому відновлення рудника зажадає значних витрат.

Відновлення шахти заплановано на наступний рік. Підготовчі витрати на гірську частину оцінюються орієнтовно в 10 мільйонів доларів США, витрати на підготовку шахти для підземного розвідувального буріння складуть ще один мільйон, а загальна вартість проекту оцінюється в 140 мільйонів доларів.

Але поки шахта не працює, фабрика змушена виконувати екологічні вимоги і переробити старі відвали, в яких через недосконалу технологію виробництва міститься золото, а також цинк і свинець. При цьому виплавки металу в Мужієво не буде. Збагачену руду будуть відправляти на переробку в інші міста, де є металургійне виробництво. За словами представника компанії Андрія Смоліна, якщо все піде добре, то обсяги виробництва на 50% покриють імпорт цинку в Україні.

Директор виробництва Арсен Ільїн стверджує, що в рік нова фабрика зможе переробити 130 тисяч тонн породи з відвалів. Коли виробництво запрацює, воно зможе забезпечити роботою кілька сотень людей, що для Закарпатської області особливо важливо. Проблеми з працевлаштуванням в цьому регіоні дуже високі, і люди в основному намагаються шукати роботу за кордоном.

Вперше на Мужіївському родовищі з’явилося сучасне виробництво. Здавалося б, довга епопея з закарпатським золотом нарешті підійшла до щасливого фіналу. Але не тут-то було. Повноцінно працювати фабрика поки не може. Оскільки на цей раз група рейдерів на чолі з Олександром Маштепой перегрупувалася і через суди намагається блокувати роботу підприємства. А для для посилення тиску на власників рейдери взяли на поспіль губернатора і обласного прокурора. З новим підприємством трапилася традиційна українська біда – воно привернуло увагу чиновників, бандитів і силовиків, які, очевидно, вирішили поживитися за його рахунок.

Директор виробництва Арсен Ільїн і робочий колектив безпосередньо звинувачують губернатора Закарпатської області Ігоря Бондаренка та місцеву прокуратуру в тиску на американського інвестора і блокуванні діяльності підприємства.

Залишається тільки сподіватися, що нарешті-то ця епопея все ж завершиться, проблема буде вирішена, і на Закарпатті нарешті запрацює нове виробництво.
Українське золото. Що чекає на Мужіївське родовище на Закарпатті?
Українське золото. Що чекає на Мужіївське родовище на Закарпатті?
Українське золото. Що чекає на Мужіївське родовище на Закарпатті?
Категорія : Гарячі Новини


Loading...
загрузка...



Залишити Коментар