Про нарахування ЄСВ для зовнішніх сумісників та інвалідів

квітня 16 / 2016
Про нарахування ЄСВ для зовнішніх сумісників та інвалідів

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону N 108).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон N 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону N 108, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону N 2464).

Статтею 21 КЗпП визначено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ст. 19 Закону N 108 працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Якщо працівнику нараховується заробітна плата та/або винагорода за цивільно-правовим договором, що не є доходом за основним місцем роботи, роботодавець повинен застосувати ставку єдиного внеску до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Частиною тринадцятою ст. 8 Закону N 2464 визначено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 % визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Відповідно до частини чотирнадцятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 % визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % у загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 % визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Враховуючи зазначене вище, норма частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 щодо нарахування та сплати єдиного внеску із розрахунку не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 (5,5 або 5,3) %. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітку, єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.

Відділ організації роботи
ГУ ДФС у Закарпатській області
Категорія : Економика


Loading...
загрузка...



Залишити Коментар