Енергетична безпека Закарпаття: Віктор Микита про вітряки, ГЕС та майбутнє громад
Енергетична безпека Закарпаття стала центральною темою великого інтерв’ю заступника керівника Офісу Президента України Віктора Микити, яке він дав місцевим журналістам у програмі «На часі». Це перша така розмова посадовця в регіоні за останні два роки, і вона виявилася максимально насиченою конкретикою щодо найбільш дискусійних питань краю.
Повномасштабна війна змусила регіон шукати власну «енергетичну автономію», адже стабільність світла в оселях закарпатців сьогодні залежить не лише від загальнодержавної мережі, а й від здатності області генерувати власну потужність.
За словами Віктора Микити, сьогодні область перебуває на етапі трансформації, де кожен проєкт відновлювальної енергетики проходить через сито суспільного обговорення та екологічної експертизи.
Вітрова енергетика на полонинах: баланс між струмом та екологією
Одним із найгостріших питань, які підняв Віктор Микита, стало будівництво вітрових електростанцій (ВЕС). Проєкти на полонині Руна та інших хребтах викликали неабиякий резонанс серед екоактивістів та туристичної спільноти.
Заступник керівника ОП наголосив, що держава підтримує розвиток «зеленої» енергетики, проте не ціною знищення унікальної природи Карпат. Процес супроводжується жорстким моніторингом впливу на довкілля.
Головні тези щодо ВЕС у регіоні:
Інвестори зобов'язані вкладати кошти в інфраструктуру громад, де встановлюються вітряки.
Технологічні дороги до ВЕС у майбутньому стануть новими туристичними маршрутами та протипожежними шляхами.
Локалізація податків: реєстрація підприємств має відбуватися виключно за місцем розташування потужностей.
«Ми не можемо дозволити собі просто чекати допомоги від енергосистеми. Закарпаття має потенціал стати енергопрофіцитним регіоном завдяки вітру та сонцю», — зазначив Віктор Микита в ефірі.
Малі ГЕС: чи є майбутнє у річкової генерації?
Тема гідроенергетики для Закарпаття є традиційно «гарячою». Віктор Микита підкреслив, що підхід до будівництва малих ГЕС кардинально змінився. Тепер пріоритет надається не просто бізнесу, а комплексним гідротехнічним спорудам.
Такі об’єкти повинні виконувати подвійну функцію: генерувати електрику та захищати населені пункти від паводків, що є критично важливим для низинних районів області.
Сучасні вимоги до ГЕС на Закарпатті включають:
Обов'язкове будівництво рибоходів європейського зразка.
Підтримання необхідного санітарного пропуску води в річках.
Участь у формуванні протипаводкових ємностей.
Громади та економіка: хто отримає вигоду
Розвиток територіальних громад Закарпаття безпосередньо пов'язаний з їхньою енергетичною незалежністю. Віктор Микита пояснив, що громади, які погоджуються на розміщення об'єктів генерації, отримують «прямий квиток» до економічного зростання.
Йдеться не лише про наповнення бюджету через ПДФО та оренду землі. Це також створення робочих місць для обслуговування складних технічних систем та стабільне енергозабезпечення місцевих лікарень і шкіл у періоди критичних навантажень.
Посадовець зауважив, що Офіс Президента тримає на контролі питання децентралізації енергетики, аби кожна громада могла відчути переваги перебування на її території стратегічних об'єктів.
Експертна думка
Фахівці галузі погоджуються з вектором, озвученим заступником керівника ОП.
«Закарпаття має унікальний мікроклімат та рельєф. Використання енергії вітру на висотах понад 1000 метрів дозволяє отримувати максимальний ККД. Головне — дотримуватися балансу з екосистемою», — зазначає експерт з енергетичних питань Михайло Лукша.
Висновок та суспільний діалог
Віктор Микита неодноразово підкреслив: жоден масштабний проєкт не буде реалізований без діалогу з людьми. Суспільна дискусія — це не перешкода, а інструмент для того, щоб зробити енергетику Закарпаття безпечною та корисною для кожного мешканця.
Сьогодні область стоїть перед вибором: залишатися споживачем чи стати активним гравцем на ринку енергії. Судячи з озвучених планів, курс на самодостатність є незворотним.
Автор: Іван Каменяш