Податковий борг на Закарпатті: Мирослав Білецький назвав громади-лідери та антилідерів року

Податковий борг на Закарпатті за підсумками минулого року продемонстрував тенденцію до скорочення, що стало результатом посиленої взаємодії між податківцями та місцевим самоврядуванням.
Голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький під час наради з представниками податкової служби та Пенсійного фонду повідомив, що станом на 1 січня 2026 року загальна сума боргу зменшилася на 11,9 млн грн і становить 596,6 млн грн.


​Попри загальне скорочення показника на 1,9%, ситуація у розрізі районів залишається неоднорідною. В той час як одні громади демонструють високу фінансову дисципліну, інші продовжують накопичувати заборгованість перед бюджетами.


​Рейтинг районів: хто скоротив, а хто наростив борги
​За підсумками року область розділилася на два табори за результативністю роботи з платниками податків.
​Лідери зі скорочення боргу: Мукачівський, Рахівський та Ужгородський райони.

​Антилідери (зростання заборгованості): Берегівський, Тячівський та Хустський райони.

​
​Структура заборгованості та "цифровий прорив" Ясіня
​Традиційно найбільші суми боргів накопичуються за трьома основними напрямками:
​Земельний податок — 44,8% від загальної суми.
​Податок на нерухоме майно — 25,1%.
​ПДФО — 16,4%.

​Справжньою сенсацією став досвід Ясінянської громади, де впровадили пілотний електронний сервіс. Мешканці ТГ тепер можуть перевірити та миттєво сплатити борг через смартфон. Результат вражає: лише з 1 жовтня сума недоїмки в громаді скоротилася на 3 млн грн. Наразі таку систему готують до запуску ще кілька громад області.

​Криза комунальних гігантів: борги водоканалів
​Окремою проблемою залишається заборгованість комунальних підприємств, яка тягне бюджети міст донизу. Найбільшими боржниками в області залишаються стратегічні об'єкти:

​КП «Водоканал м. Ужгорода» — заборгованість майже 71 млн грн.

​КП «Мукачівводоканал» — борг близько 30 млн грн.
​Мирослав Білецький наголосив, що спільно з власниками підприємств та податковою службою розробляються варіанти реструктуризації та погашення цих сум, щоб дати поштовх для модернізації критичної інфраструктури. Наповнення бюджетів сьогодні — це прямий внесок у стійкість та розбудову громад Закарпаття.