Щодо порядку проведення розрахунків у безготівковій формі

Державна податкова служба нагадує, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону № 1591 «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Так, 1 січня 2024 року вступає в дію підпункт 2 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, що в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).

Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги):

з 1 січня 2024 року – наявність POS-терміналів стає обов'язковою у населених пунктах з чисельністю від 5 тисяч населення;

з 1 січня 2025 року – POS-термінали знадобляться у населених пунктах з населенням менш ніж 5 тисяч жителів;

Примітка: запровадження обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Наголошуємо, що відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:

у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Пресслужба Державної податкової служби України