Я нeнaвидів пiдступну дівчину, але був вдячний Богу за те, що вoна тaк вчинила

квітня 10 / 2018
Я нeнaвидів пiдступну дівчину, але був вдячний Богу за те, що вoна тaк вчинила

Я зустрів Настю рік тому. Якось випадково розговорилися біля каси супермаркету. І через 2 хвилини я запросив її на побачення.

Тоді я тільки розлучився зі своєю попередньою дівчиною, з якою зустрічався 4 роки. В той момент, будь-яке відволікання допомагало мені вийти з кризи.

Перше побачення пройшло нормально. Вона виявилася цілком «стандартною» дівчиною: вища освіта, нормальна сім’я, менеджер з продажу. Нічого цікавого, але і нічого відразливого. Загалом, ми вирішили спробувати і стали зустрічатися.

Але, чесно кажучи, з часом я став розчаровуватися в ній.

Так, вона симпатична, і мила, але нам нема про що розмовляти.

До того ж вона постійно критикувала мене за те, що я люблю комп’ютерні ігри та комікси. Та й в особистому житті було не все так просто. Плюсом до всього – я все ще дуже сумував по колишній дівчині. Тому я вирішив з нею розлучитися. Запросив її в кафе, ми поговорили.

Вона, звичайно, плакала, стверджувала, що любить, але мені було якось все одно. І вона, і я заслуговуємо кращого, ніж якісь невиразні відносини. Через 3 тижні після розмови, вона приїхала до мене в квартиру, накинулася на мене і запропонувала: «Давай сьогодні в останній раз будемо разом». Я погодився, чому б і ні? Вранці ми поснідали, і вона спокійно поїхала.

Цілий місяць я нічого не чув про неї, але раптово вона знову приїхала до мене і сказала, що вaгiтна. Вау! Звичайно ж, я відразу зрозумів її задумку. Це ж улюблений егоїстичний хід жінок – завaгiтніти і утримати чоловіка.

Про що вона тільки думала? Народити дитину, щоб з гордості не відпустити мене. Ну діватися було нікуди, я з’їздив з нею до лікаря і все підтвердилося.

Але я був не впевнений в тому, що можу бути батьком. Адже мені всього 26 років! Я психологічно був не готовий. Вaгiтність протікала не солодко. Вона щодня дзвонила мені і говорила, як їй погано.

Я купував їй вітаміни, приїжджав в 2 ночі, щоб привезти їй необхідні продукти і речі. Загалом, дбав як міг. І через 9 місяців народилася чудова дівчинка. І знаєте, що? Я був шалено щасливий! Кожен раз, коли я брав її на руки, у мене в серці щось запалювалося.

Не можу це описати звичайними словами. І, побачивши моє щастя, Настя подумала, що я повернуся до неї і ми одружимося. Природно, коли я сказав, що цього не станеться, вона розлютилася і сказала, що я більше ніколи не побачу дочку.

Так почалася моя біганина по судах довжиною в рік. Я збирав купу довідок, робив тест на психічне здоров’я, пройшов тест на батьківство. І в результаті ми розділили опіку!

Знаєте, хоч я і ненавиджу її за те, що вона тоді так вчинила, але я вдячний Богу за те, що тепер у мене є така чудова донька.
Категорія : Різне


Loading...
загрузка...