Землетрус на Закарпатті: таємниця катастрофи 1790 року та прогнози на 2026-й

Автор: Максим Газда

Дата: 17 лютого 2026 року

Землетрус на Закарпатті сьогодні сприймається як рідкісне явище, проте історія нагадує про часи, коли підземна стихія буквально стирала поселення з лиця землі. Найпотужніший в історії регіону удар стався 7 липня 1790 року, перетворивши околиці селища Тересва на епіцентр справжнього пекла силою у 8 балів.

За свідченнями тогочасних хронік, сила поштовхів була такою, що кам'яні оборонні споруди розсипалися, а русла гірських річок назавжди змінили свій напрямок. Сьогодні науковці використовують цей досвід як ключовий кейс для розробки норм сейсмостійкого будівництва.

Тересвянська катастрофа: 8 балів, що змінили край
Катастрофа 1790 року стала точкою відліку для сейсмологів. Інтенсивність поштовхів у районі Тячева та Тересви досягла критичних позначок, що за сучасною шкалою класифікується як «дуже сильний землетрус».

Наслідки великого землетрусу 1790 року:

Повне руйнування: Більшість тогочасних житлових будинків та господарських споруд було знищено;

Зміни ландшафту: Масштабні зсуви ґрунту заблокували потоки, створивши нові затони;

Тривалість: Серія афтершоків тривала кілька тижнів, тримаючи населення у постійному страху.

Чому Тячівщина та Виноградівщина — у зоні ризику?
За даними Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, область пронизує потужний Закарпатський внутрішній розлом. Це робить регіон вразливим до двох типів сейсмічної загрози:

Місцеві поштовхи: Мають малу глибину (5–10 км), через що спричиняють сильні руйнування на поверхні навіть при невеликій магнітуді.

Відлуння зони Вранча: Глибокофокусні землетруси з Румунії, які «резонують» у закарпатських долинах через специфічний склад ґрунтів.

Сейсмічна активність у лютому 2026 року
Лютий 2026 року знову нагадав про тектонічну енергію, що накопичується під ногами. Головний центр спеціального контролю зафіксував підземні коливання магнітудою 2.4 на глибині 5 кілометрів.

Хоча ці поштовхи відчули лише мешканці верхніх поверхів багатоквартирних будинків, фахівці ДСНС України розглядають їх як ознаку чергового циклу активізації. Постійне «розвантаження» енергії дрібними поштовхами наразі запобігає повторенню масштабної трагедії, подібної до подій XVIII століття.

«Сьогодні Закарпаття перебуває під подвійним тиском: локальних розломів та активної зони Вранча. Це вимагає від забудовників суворого дотримання стандартів безпеки», — зазначають експерти НАН України.