Як не дати Закарпаттю засохнути: реанімувати осушувально-зволожуючі системи

березня 18 / 2020
Як не дати Закарпаттю засохнути: реанімувати осушувально-зволожуючі системи
Як реанімувати осушувально-зволожуючі системи Закарпаття, щоб не втратити воду

Нещодавно ми публікували роздуми відомого еколога Генріха Розмана про те, що на Закарпатті виникла критична ситуація з водою і вже цього літа вода зникне з колодязів багатьох населених пунктів області.

В одній із груп у соціальних мережах на цю публікацію було опубліковано коментар-порада від науковця Владислава Пересоляка, який запропонував провести невідкладні заходи по відновленню осушувально-зволожувальних систем Закарпатської області.

"ПРОПОНУЮ ОДИН ІЗ ВАРІАНТІВ РЕАНІМАЦІЮ ОСУШУВАЛЬНО-ЗВОЛОЖУВАЛЬНИХ СИСТЕМ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Найбільші осушувально зволожувальні системи (ОЗС) в Україні знаходяться в Закарпатській області це: Берегівська, Латорицька, Батарська, Сальвінська та «Чорний Мочар».
ОЗС розташовані в низинній частині Закарпатської області Виноградівський, Берегівський, Мукачівський та Ужгородський райони. Площа ОЗС становить близько 184 тис. Га меліорованих земель, каналізовані русла та канали складають загальну довжину 1339 км.
Вода, що надходить з угорської території по каналу Сипа-Чаронда, розподіляється на українській стороні по каналах Чаронда –Тиса та Чаронда –Латориця.
Річна кількість опадів протягом 50-60 років приблизно однакова.
В 50-60 роках в Закарпатті працювало до 7 малих гідроелектростанцій.
МЕТА: Формування збалансованого водокористування басейну верхньої Тиси, реанімація ОЗС, зменшення швидкості стоку води з водозбірної площі.
ПРОБЛЕМИ:
1.На даний час осушувально-зволожувальні системи (ОЗС) в Закарпатській області не виконують свої інженерно-меліоративні функції: насамперед реверсного зволоження меліоративних земель, насосні станції не працюють і морально застарілі ( в Ужгородському районі з 12 насосних працюють лише 2;
основні меліоративні канали замулені не розчищалися близько 40 років, шлюзи регулятори розвалені і потребують капітального ремонту, колектори забиті;
2. Рівень грунтових вод /в криницях/ по Закарпатській області знизився на 6-12 метрів.
3. В літній період по Закарпатській обл. спостерігається площинне переосушення більше 200 тис. га с/г земель.
4. Площа водного дзеркала зменшилась близько на 6-8 тис. га в області. Що приводить до зменшення випаровування води.
5. Сток води з водозбірного басейну за останні 30 років прискорився в 3-4 рази, що не дає можливість проникнення води в низинні горизонти .
6. Дамби та шлюзи більшості ставків колишніх колгоспів та радгоспів потребують ремонту щоб виконувати свої проекті завдання накопичення води як польдери.
ПРОПОЗИЦІЇ:
Аналізуючи існуюче водокористуванням на прикладі верхнього водозбірного басейну р. Тиса, яке в основному розташоване в Закарпатській області, необхідно стратегічно міняти філософію використання водних ресурсів на міжнародному рівні.
1. Збалансоване водокористування басейну верхньої Тиси - це стратегічні гарантії водозабезпечення середнього і нижнього басейнів р.Тиси.(Україна , Румунія, Угорщина, Словаччина )
2. Осушувально-зволожувальні системи в Закарпатській області не виконують свої безпосередньо інженерно-меліоративні функції.
3. Для зменшення швидкості стоку води з водозбірного басейну терміново розробити програми та проекти:
- штучного порогування усіх річок та струмків ;
- обводнення осушених земель особливо в гірських районах;
- реанімацію ОЗС області;
- реанімація /або будівництво/ ставків, кляуз (подібно музею сплаву лісу в Міжгірському районі, який зруйновано паводками 1998 та 2001 років). Історично таких кляуз на Закарпатті в горах було від 5-7 і їх можна відродити.

Ці першочергові заходи дадуть можливість збалансувати водокористування в найкоротші терміни..
Аналогічні питання накопичення та перерозподіл водних ресурсів характерні також для Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей /Карпатський регіон/.
ДОСТАНЬО ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ОБГОВОРЮВАЛАСЬ НА КОНФЕРЕНЦІЯХ З НАУКОВЦЯМИ ТА ПРОЕКТАНТАМИ ПРАКТИКАМИ - МЕЛІОРАТОРАМИ, ЛІСІВНИКАМИ, ГІДРОЛОГАМИ І СПЕЦІАЛІСТАМИ ЦЬОГО НАПРЯМКУ.
Завідувач кафедри землевпорядкування
та кадастру УжНУ, к.н.з д.у., доц..
Голова ГО «Інститут раціонального
природокористування»
V.peresolyak@gmail.com
+380503720916
+380984520988 В.Ю.Пересоляк".

Від редакції. Залишається сподіватися, що влада зрозуміє серйозність проблеми і почне виконувати рекомендації вчених. Потрібно розробити програму, визначити її кошторис, визначити джерела фінансування і почати щось робити. Рецепт порятунку є, залишилося лише втілювати його в життя.
Категорія : Різне


Loading...
загрузка...



Залишити Коментар