Різне
1 523 Переглядів 7 Рейтинг
Останній майстер. Житель села в Карпатах майже півстоліття шиє шкіряні постоли (ФОТО)
лютого
09
/ 2020
Гуцульський швець Тарас Дзвінчук із села Космач на Косівщині створює давнє взуття горян — шкіряні постоли.
Він — чи не єдиний майстер на всі Карпати, який досі займається цим ремеслом. Вироби замовляють не лише односельчани, а й українці з далекої Америки та Австралії.
Про це повідомив у соцмережі Микола Петричук, інформують “Вікна”.
Більшість свого часу Тарас Дзвінчук проводить за роботою. Майстерню облаштував у хаті. Розповідає, що шити взуття нескладно, а от підготовка матеріалів вимагає багато зусиль та часу, бо усі елементи робить власними руками.
Процес створення постолів починається з того, що швець довго виминає шкіру руками, так замочує у теплій воді, лише після цього починає шити постоли, до речі, без голки та нитки. Його інструменти: шило, дерев’яний молоток та смужки шкіри, попередньо змащені овечим жиром, щоб легше було з ними працювати.
«Найбільше часу йде на те, щоби спершу підготувати шкіру як слід, аби з нею можна було працювати. Тоді нарізати її на смужки. Паски та пряжки я теж роблю сам. Нічого не купую, бо нема такого у продажі. Тож доводиться брати метал, алюміній, бляху і самому з них випилювати усе необхідне», — ділиться тонкощами свого ремесла гуцул.
Він — чи не єдиний майстер на всі Карпати, який досі займається цим ремеслом. Вироби замовляють не лише односельчани, а й українці з далекої Америки та Австралії.
Про це повідомив у соцмережі Микола Петричук, інформують “Вікна”.
Більшість свого часу Тарас Дзвінчук проводить за роботою. Майстерню облаштував у хаті. Розповідає, що шити взуття нескладно, а от підготовка матеріалів вимагає багато зусиль та часу, бо усі елементи робить власними руками.
Процес створення постолів починається з того, що швець довго виминає шкіру руками, так замочує у теплій воді, лише після цього починає шити постоли, до речі, без голки та нитки. Його інструменти: шило, дерев’яний молоток та смужки шкіри, попередньо змащені овечим жиром, щоб легше було з ними працювати.
«Найбільше часу йде на те, щоби спершу підготувати шкіру як слід, аби з нею можна було працювати. Тоді нарізати її на смужки. Паски та пряжки я теж роблю сам. Нічого не купую, бо нема такого у продажі. Тож доводиться брати метал, алюміній, бляху і самому з них випилювати усе необхідне», — ділиться тонкощами свого ремесла гуцул.
Категорія : Різне
Loading...
загрузка...
Схожі Новини
-
грудня 26 / 2015
-
липня 20 / 2016
-
липня 16 / 2019
-
листопада 24 / 2015
Завантаження...