Життя в Об’єднаних Арабських Еміратах очима закарпатця

жовтня 20 / 2019
Життя в Об’єднаних Арабських Еміратах очима закарпатця
Об’єднані Арабські Емірати – країна, що з’явилася на карті світу порівняно недавно, однак за рівнем розвитку знаходиться в топі. Все через те, що влада держави вирішила інвестувати «нафтодолари» не у власні кишені, а в добробут народу.

Саме тому, коли ми говоримо про ОАЕ, то часто чуємо епітети «НАЙ» – дорожчий, вищий, престижний.

Всі ми чули й про те, що життя корінних жителів ОАЕ подібне до казки – шикарні вілли та авто, брендовий одяг та мільйони доларів на рахунках. Що ніхто, крім корінних жителів Еміратів, ніколи не зможе отримати громадянство цієї країни, а діти громадян одразу після народження отримують на свій рахунок десятки тисяч доларів.

Однак є й інший бік медалі – мільйони приїжджих із різних куточків світу, що намагаються втриматися на плаву в цій сучасній країні із суворими законами та традиціями. Про життя в цій уподобаній країні ми говорили з ужгородцем Артуром, який разом із дружиною понад чотири роки живе в місті Дубай, розташованому на південно-східному узбережжі Перської затоки.

Після приїзду до ОАЕ хлопець одразу отримав роботу агента з нерухомості: «Туди брали усіх охочих. Заробітну плату не платили, ти міг отримати кошти, лише якщо продав чи здав квартиру в оренду – такі собі відсотки. Тож роботодавець нічого не втрачав. Нове місто, стиль життя, менталітет та й погана англійська не протримали мене довго. Агентом я пропрацював біля чотирьох місяців».

Наступні три роки Артур працював менеджером із продажів, займався морепродуктами, зокрема ікрою. Зараз хлопець повернувся до роботи з нерухомістю, однак уже на кращій посаді: «Наразі я вирішую питання безпосередньо між орендодавцем та орендарем об’єктів нерухомості. Якщо щось зламалося чи потрібно впорядкувати документацію – це до нас. На попередній роботі я спілкувався переважно російською, такий був колектив. Тепер змушений підтягувати свою англійську на належний рівень, бо користуюся нею щодня».

Варто розуміти, що іноземці можуть перебувати в ОАЕ тільки завдяки візі. Роботодавець надає необхідні папери для її відкриття мінімум на два роки, а потім постійно продовжує. Тобто нема роботи – нема візи. Просте правило ОАЕ.

«Якщо ти маєш робочу візу, автоматично отримуєш картку резидента. З того моменту можеш спокійно жити та працювати в Об’єднаних Арабських Еміратах. Люди по 40-50 років працюють в еміратах на візах, адже громадянство вони отримати не можуть. 80% жителів еміратів – приїжджі (з них більше половини – пакистанці та індуси), тільки 20% є громадянами країни.

Заробітні плати – це окреме питання. Так, вихідці з країн СНД отримують середню заробітну плату; індуси, пакистанці, філіппінці займають переважно позиції обслуговуючого персоналу і отримують значно нижчу заробітну плату. Найбільше заробляють американці та європейці – британці, німці. Їх усіх переважно запрошують на роботу до ОАЕ представники різних корпорацій, забезпечують хорошим житлом всю родину, дитині оплачують навчання», – розповідає Артур.

Додамо, що навчання в ОАЕ – дороге задоволення, і все залежить від класу, в якому навчається дитина. Тобто початкова школа буде значно дешевшою від середньої та старшої. Ціна сягає 10-20 тисяч євро на рік.

Хлопець розповідає, що в еміратах людина почуває себе в безпеці – держава робить все для того. Мова йде не тільки про камери спостереження чи патрулювання поліції (яку можна побачити не так часто). Люди просто бояться втратити можливість працювати тут, адже за правопорушення вас не тільки посадять до в’язниці, а одразу анулюють візу. Не варто забувати, що в деяких еміратах й до сьогодні діють закони Шаріату, де покарання зовсім не такі гуманні, як у Європі.

Влада ОАЕ навіть створила спеціальну інституцію, куди можуть прийти працівники та поскаржитися на своє керівництво, хоч на місцевих арабів, які мають незнані привілеї. Якщо роботодавець не платить чи порушує права свого працівника, його змусять, у судовому порядку, виплатити необхідну суму.

Весь світ вважає ОАЕ суцільним нафтовим родовищем, проте майже весь запас нафти знаходиться в Абу-Дабі – найбільшому еміраті. Тому Дубай намагається «витягувати» кошти з туризму, ІТ та інших галузей. Місто вважається фінансовим та діловим центром Близького Сходу.
Категорія : Різне


Loading...
загрузка...