На полонині на Рахівщині встановили хрест в пам'ять про загиблих учасників Світових воєн
На полонині Погарський мешканці Чорної Тиси встановили хрест в пам'ять про загиблих учасників Світових воєн.
Полонина Погарський одна з перлин в смарагдовому намисті полонинських лук Карпатських гір. Розташована у підніжжі гори Чорна Клива Привододільних Ґорґан, на відстані п’яти кілометрів від села Чорна Тиса, вона є одним з центральних осередків ведення традиційного полонинського господарства гуцулів. Тут щороку місцеві мешканці в літній період випасають свою худобу, утримуючи її в збудованих господарських приміщеннях – шопах. Популярним це місце є і серед туристів: з полонини розгортається чудовий вид на панораму Чорногірського хребта, Свидовця і Ґорґан.
Однак не завжди життя на полонині Погарський було таким розміряним та безтурботним. У минулому ця місцина була одним із епіцентрів бойових дій під час Першої та Другої Світових воєн. Свідчення активних бойових дій та буремного минулого тут досі є численні окопи, залишки фортифікаційних споруд, прокладена австріяками військова дорога вздовж хребта та численні захоронення невідомих солдатів і добровольців національно-визвольного військового формування «Січових стрільців». Окрім військових у процесі воєнних дій тут загинуло чимало мирного населення місцевих мешканців. За переказами старожилів, у часи війни на полонинах мали місце й масові розстріли та влаштування братських могил. Тому, без перебільшення, можна сказати, що землі довкола омиті кров’ю доблесних вояк, які віддали життя заради вільного майбутнього у незалежній державі для своїх нащадків. Зберегти пам'ять про них та не допустити їх забуття - обов’язок кожного з нас.
З метою увіковічення та збереження пам’яті про загиблих у Світових війнах група мешканців Чорної Тиси ініціювала встановлення на полонині Погарський пам’ятного Хреста. Передумовою встановлення сакрального символу став сон одного з ініціаторів задуму Дем’яна Василя. Після побаченого сну чоловік прокинувся з переконанням увіковічнити шану про полеглих на полонині Погарський. Роздумуючи над практичним втіленням задуму попросив поради у друга Пранничука Іллі, який порадив встановити на полонині саме розп’яття. Такий вибір був не випадковий. Пан Ілля з раннього дитинства неодноразово буваючи на полонині Погарський зберіг у пам’яті спогад про існування тут дерев’яного хреста встановленого австріяками в пам'ять про загиблих побратимів, який з плином часу зруйнувався. Тому, встановлення, чи то відновлення, хреста товаришам видалося найбільш символічною і доречною формою практичної реалізації задуму. Матеріалізувати задум допоміг односелець Павлючок Михайло, виготовивши масивний брус з модрини і допомігши товаришам у майструванні хреста. Транспортування масивного виробу взяв на себе чорнотисянець Калинюк Юрій. Встановлення сакрального символу організував лісничий Довжанського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» Михайло Кувік та лісівники Вербещук Василь, Пальчук Степан, Пранничук Іван і Вербещук Іван. Спільними зусиллями величний масивний п’ятиметровий хрест був успішно встановлений у запланованому місці. Після встановлення, місцевий священник отець Віталій освятив хрест та провів панахиду за упокій загиблих на полонині Погарський. На церемонії освячення також були присутні староста села Чорна Тиса Анатолій Павлюк та місцеві мешканці.
Встановлення пам’ятного хреста слугує хорошим прикладом самоорганізації та згуртованості небайдужих людей навколо втілення благородної мети. Радість та ейфорія від виконаної справи стала справжньою нагородою за витрачений час і зусилля, а встановлений хрест ще десятки років буде гідним нагадуванням про загиблих під час воєн людей і їх роль у процесі створення незалежної України.
Полонина Погарський одна з перлин в смарагдовому намисті полонинських лук Карпатських гір. Розташована у підніжжі гори Чорна Клива Привододільних Ґорґан, на відстані п’яти кілометрів від села Чорна Тиса, вона є одним з центральних осередків ведення традиційного полонинського господарства гуцулів. Тут щороку місцеві мешканці в літній період випасають свою худобу, утримуючи її в збудованих господарських приміщеннях – шопах. Популярним це місце є і серед туристів: з полонини розгортається чудовий вид на панораму Чорногірського хребта, Свидовця і Ґорґан.
Однак не завжди життя на полонині Погарський було таким розміряним та безтурботним. У минулому ця місцина була одним із епіцентрів бойових дій під час Першої та Другої Світових воєн. Свідчення активних бойових дій та буремного минулого тут досі є численні окопи, залишки фортифікаційних споруд, прокладена австріяками військова дорога вздовж хребта та численні захоронення невідомих солдатів і добровольців національно-визвольного військового формування «Січових стрільців». Окрім військових у процесі воєнних дій тут загинуло чимало мирного населення місцевих мешканців. За переказами старожилів, у часи війни на полонинах мали місце й масові розстріли та влаштування братських могил. Тому, без перебільшення, можна сказати, що землі довкола омиті кров’ю доблесних вояк, які віддали життя заради вільного майбутнього у незалежній державі для своїх нащадків. Зберегти пам'ять про них та не допустити їх забуття - обов’язок кожного з нас.
З метою увіковічення та збереження пам’яті про загиблих у Світових війнах група мешканців Чорної Тиси ініціювала встановлення на полонині Погарський пам’ятного Хреста. Передумовою встановлення сакрального символу став сон одного з ініціаторів задуму Дем’яна Василя. Після побаченого сну чоловік прокинувся з переконанням увіковічнити шану про полеглих на полонині Погарський. Роздумуючи над практичним втіленням задуму попросив поради у друга Пранничука Іллі, який порадив встановити на полонині саме розп’яття. Такий вибір був не випадковий. Пан Ілля з раннього дитинства неодноразово буваючи на полонині Погарський зберіг у пам’яті спогад про існування тут дерев’яного хреста встановленого австріяками в пам'ять про загиблих побратимів, який з плином часу зруйнувався. Тому, встановлення, чи то відновлення, хреста товаришам видалося найбільш символічною і доречною формою практичної реалізації задуму. Матеріалізувати задум допоміг односелець Павлючок Михайло, виготовивши масивний брус з модрини і допомігши товаришам у майструванні хреста. Транспортування масивного виробу взяв на себе чорнотисянець Калинюк Юрій. Встановлення сакрального символу організував лісничий Довжанського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» Михайло Кувік та лісівники Вербещук Василь, Пальчук Степан, Пранничук Іван і Вербещук Іван. Спільними зусиллями величний масивний п’ятиметровий хрест був успішно встановлений у запланованому місці. Після встановлення, місцевий священник отець Віталій освятив хрест та провів панахиду за упокій загиблих на полонині Погарський. На церемонії освячення також були присутні староста села Чорна Тиса Анатолій Павлюк та місцеві мешканці.
Встановлення пам’ятного хреста слугує хорошим прикладом самоорганізації та згуртованості небайдужих людей навколо втілення благородної мети. Радість та ейфорія від виконаної справи стала справжньою нагородою за витрачений час і зусилля, а встановлений хрест ще десятки років буде гідним нагадуванням про загиблих під час воєн людей і їх роль у процесі створення незалежної України.